Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.12.2018 року у справі №428/3461/18

Ухвала

21 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 428/3461/18

провадження № 61-48653ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Мартєва С. Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Луганського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року у справі за позовом керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради Луганської області до ОСОБА_1, за участю третьої особи - комунальної установи "Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня" Сєвєродонецької міської ради Луганської області, про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року керівник Сєвєродонецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради Луганської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, за участю третьої особи - комунальної установи "Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня" Сєвєродонецької міської ради Луганської області, про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 05 липня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Луганського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано.

Ухвалено нове рішення про задоволення позову.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради Луганської області витрати понесені комунальною установою "Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня" Сєвєродонецької міської ради Луганської області на лікування ОСОБА_2 у сумі 18 963,34 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 762,00 грн на користь держави.

У грудні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Луганського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини у справах Lavages
Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gonnez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Пунктом 1 частини 2 статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту положень пункту 3 частини 3 статті 175, пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Ціна позову у цій справі становить 18 963,34 грн, що є менше, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року, а тому справа є малозначною в силу вимог закону.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право заявника на апеляційний перегляд справи було забезпечено.

Враховуючи зазначене, Верховний Суд приходить до висновку, що касаційна скарга не містить обставин, визначених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що судове рішення, яке оскаржується, прийняте у малозначній справі, а обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Підстави, передбачені статтею 411 ЦПК України, для скасування судового рішення, що оскаржується, у касаційній скарзі не зазначені.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Луганського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року у справі за позовом керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради Луганської області до ОСОБА_1, за участю третьої особи - комунальної установи "Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня" Сєвєродонецької міської ради Луганської області, про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ю. Мартєв