Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.11.2019 року у справі №676/3759/18

Ухвала

20 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 676/3759/18

провадження № 61-20190ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 квітня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року у справі за позовом комунального підприємства "Міськтепловодоенергія" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за централізоване опалення,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року комунальне підприємство "Міськтепловодоенергія" (далі - КП "Міськтепловодоенергія") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за централізоване опалення.

В обґрунтування позову позивач вказував, що відповідачі отримують послуги з централізованого опалення, гарячої води, постачання холодної води та водовідведення по АДРЕСА_1, використовували їх для задоволення власних потреб, не відмовлялися від них в установленому законодавством порядку. Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до пункту 18 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, плата за комунальні послуги вноситься не пізніше 20 числа, що настає за розрахунком. Плата за послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води та теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання. Оскільки, відповідачі не сплачують кошти за надані їм послуги, позивач, після уточнення позовних вимог, остаточно просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за централізоване опалення за період з 01 жовтня 2015 року по 30 квітня 2018 року у розмірі 6 321,82 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762,00 грн.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 квітня 2019 року позов КП "Міськтепловодоенергія" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь КП "Міськтепловодоенергія" заборгованість за централізоване опалення по 3 160,91 грн з кожного. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка подана його представником ОСОБА_3, залишено без задоволення, рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 квітня 2019 року залишено без змін.

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від

19 квітня 2019 року, постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Для цілей ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (пункт 1 частини 6 , частина 9 статті 19 ЦПК України).

Зі змісту положень пункту 3 частини 3 статті 175, пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Ціна позову у цій справі становить 6 321,82 грн, отже станом на 01 січня

2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921*100=192 100).

Зазначена справа є малозначною у силу вимог закону за ціною позову.

При цьому касаційна скарга не містить мотивів про те, що оскаржувані судові рішення підпадають принаймні під один із випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Верховним Судом також враховано, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі Azyukovska v. Ukraine (Азюковська проти України) від 09 жовтня 2018 року.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Разом з тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 квітня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року у справі за позовом комунального підприємства "Міськтепловодоенергія" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за централізоване опалення - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Сердюк