Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.10.2020 року у справі №483/289/20

УХВАЛА

16 жовтня 2020року

м. Київ

справа № 483/289/20

провадження № 61-14993ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В.

О.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 червня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП),

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з останньої на свою користь у рахунок відшкодування майнової шкоди 100 765 грн 31 коп. та у рахунок відшкодування моральної шкоди 50 тис. грн.

Заочним рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, 100 765 грн 31 коп. (спричинена майнова шкода - 97562
грн 51 коп. ; витрати на проведення експертного товарознавчого дослідження транспортного засобу в розмірі 3 202 грн 80 коп. ).

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування моральної шкоди 2 тис. грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_2 відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що ОСОБА_1 є винною у скоєнні ДТП та повинна відшкодувати ОСОБА_2 майнову та моральну шкоду у визначеному судом розмірі.

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 червня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, містяться у статті 129 Конституції України, відповідно до якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України встановлено, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей Пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 є відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих внаслідок ДТП, ціна позову в загальному розмірі становить 150 765 грн 31 коп., яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн? 100 = 210 200 грн), а тому справа № 483/289/20 є малозначною згідно з наведеними приписами ЦПК України.

Касаційна скарга не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Вказівка в резолютивній частині постанови Миколаївського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржуване судове рішення ухвалене в малозначній справі.

Пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України встановлено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 червня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року слід відмовити з підстав, встановлених пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України.

Керуючись частиною 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 червня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити.

Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. О. Кузнєцов