Ухвала

20 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 304/936/19

провадження № 61-12719ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ільківа Миколи Миколайовича на постанову Закарпатського апеляційного суду від 29 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Стархування" про стягнення страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ільків М. М. із застосуванням засобів поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначене судове рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав невиконання вимог щодо наведення підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 389 ЦПК України.

На виконання ухвали у встановлений строк заявник подав уточнену касаційну скаргу.

Касаційна скарга подана у передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), від сплати судового збору заявник звільнений на підставі пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України № 3674-VI "Про судовий збір".

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 2 статті 389 ЦПК України.

У касаційній скарзі, обґрунтовуючи неправильність застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник, в аспекті підстав та випадків касаційного оскарження, посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Ільківа М. М. подана на судове рішення у справі, яка відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню.

Проте заслуговують на увагу доводи заявника, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики - застосування статей 1200, 1202 Цивільного кодексу України з урахуванням норм Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Тому відповідно до підпункту "а" пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України судове рішення у цій справі підлягає касаційному оскарженню.

У касаційній скарзі, обґрунтовуючи неправильність застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник, в аспекті підстав та випадків касаційного оскарження, посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 326/440/19 (провадження № 61-17499св19) та застосованого судом апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні.

Відповідно до частини 1 статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог частини 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження.

Отже, є підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Ільківа М. М. та витребування матеріалів справи.

Згідно з частиною 8 статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено частиною 8 статті 394 ЦПК України.

Підставою відкриття касаційного провадження є підстава, передбачена пунктом 2 частини 2 статті 389 ЦПК України, а також те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у застосуванні статей 1200, 1202 Цивільного кодексу України з урахуванням норм Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Ільківа Миколи Миколайовича.

Витребувати із Перечинського районного суду Закарпатської області цивільну справу № 304/936/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Стархування" про стягнення страхового відшкодування.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 09 жовтня 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Яремко

А. С. Олійник

Г. І. Усик