УХВАЛА

6 березня 2018 року

м. Київ

справа № 335/12096/15-ц

провадження № 61-1573 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Карпенко С. О.,

КузнєцоваВ. О.,

ОлійникА. С. (суддя-доповідач),

УсикаГ. І.

учасники справи:

позивач - публічне акціонере товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Запорізьке обласне управління акціонерного товариства "Ощадбанк",

відповідачі: ОСОБА_4, Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області,

представник Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області - Когут Анжела Василівна,

треті особи: Запорізька філія державного підприємства "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України, відділ державної виконавчої служби Оріхівського районного управління юстиції,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 1 квітня 2016 року у складі судді Гашук К. В. та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 18 травня 2016 року у складі колегії суддів: Крилової О. В., Дзярука М. П., Трофимової Д.

А.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Запорізьке обласне управління акціонерного товариства "Ощадбанк" (далі - ПАТ "Ощадбанк") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4, Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, треті особи: Запорізька філія державного підприємства "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України, відділ державної виконавчої служби Оріхівського районного управління юстиції, про звільнення майна з під-арешту.

Позов обґрунтовано тим, що 18 січня 2008 року між ПАТ "Ощадбанк" та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №2669, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 422 685 грн. На забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено договір застави майна від 18 січня 2008 року, відповідно до умов якого ОСОБА_4 передав у заставу автомобіль Mercedes Benz ML 350,2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

На підставі договору застави 16 грудня 2008 року внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна про накладення заборони на відчуження заставлено майна. У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором, 6 липня 2009 року банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості у розмірі 367 307 грн 70 коп. Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 30 березня 2010 року позов задоволено. 11 червня 2010 року направлені виконавчі листи на примусове виконання рішення суду. 24 листопада 2010 року державним виконавцем накладено арешт на вказаний автомобіль. 9 листопада 2015 року надійшов лист від начальника відділу державної виконавчої служби Оріхівського районного управління юстиції про неможливість реалізації вказаного автомобіля у зв'язку з арештом, накладеного на підставі постанови слідчого ОВС ПМ ДПА в Запорізькій області від 16 січня 2012 року. Позивач просив зняти арешт із вказаного автомобіля та виключити з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна запис №12120430 від 1 лютого 2012 року про накладення заборони відчуження на вказаний об'єкт рухомого майна.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 1 квітня 2016 року позов ПАТ "Ощадбанк" про звільнення майна з-під арешту задоволено. Знято арешт з автомобіля Mersedes Benz ML 350,2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, накладений на підставі постанови слідчого з ОВС ПМ ДПА в Запорізькій області Ткаченко С.П. б/н від 16 січня 2012 року. Виключено з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис № 12120430 від 1 лютого 2012 року про накладення заборони відчуження на автомобіль Mersedes Вenz ML 350,2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що запис про обтяження автомобіля на підставі постанови слідчого внесено пізніше, ніж запис про заставу рухомого майна згідно з договором застави, що унеможливлює подальшу реалізацію транспортного засобу в межах виконавчого провадження, відкритого в інтересах ПАТ "Ощадбанк", у зв'язку з чим стягувач не може реалізувати своє переважне право перед іншими кредиторами.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 18 травня 2016 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області відхилено. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 1 квітня 2016 року залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив докази у справі і надав їм належну оцінку відповідно до статтей 10, 60, 212 ЦПК України (в редакції від 18 березня 2004 року №1618-IV). Апеляційний суд виходив з того, що банк має переважне право стосовно інших кредиторів на задоволення вимог за рахунок предмета застави, тому накладення арешту та заборона відчуження предмета обтяження є перешкодою для реалізації банком предмета застави, що порушує майнові права та інтереси останнього.

Крім того, апеляційний суд дійшов висновку, що питання, які стосуються майнових зобов'язань ОСОБА_4, зокрема, пов'язаних з реалізацією його майна, можуть бути вирішені шляхом зняття заборони на відчуження майна з урахуванням судового рішення про підтвердження прав кредитора на грошові суми, забезпечені заставним майном.

У червні 2016 року Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області звернулася до суду із касаційною скаргою на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 1 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 18 травня 2016 року, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

6 вересня 2016 року ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

13 лютого 2017 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вказану справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди не врахували всі обставини справи, які мають значення для об'єктивного та всебічного розгляду, а також ту обставину, що вказаний арешт накладено в межах кримінального провадження, який може бути знято в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством. 29 листопада 2012 року стосовно ОСОБА_4 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 205 КК України та оголошено останнього в розшук. Метою арешту є забезпечення кримінального провадження, цивільного позову у кримінальному провадженні, а також конфіскації або спеціальної конфіскації. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді (суду) про накладення арешту на майно відповідно до КК України. Тому відсутні підстави щодо зняття арешту з автомобіля Mersedes Вenz ML 350,2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, накладений на підставі постанови слідчого Ткаченка С. П. від 16 січня 2012 року. Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна постанова слідчого є не єдиним обтяженням. Крім того, норми Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", не поширюються на правовідносини, пов'язані з діяльністю слідчого під час виконання ним повноважень у межах розслідування кримінальної справи, оскільки відповідно до статті 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження до вимог статті 40 КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності. Судами не враховано, що правовідносини між Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Запорізькій області та ОСОБА_4 не є цивільно-правовими.

Арешт майна, накладений слідчим ГУ СВ ПМ ДПА в Запорізькій області може бути знятий тільки відповідно до вимог КПК України.

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Враховуючи, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Запорізькій області оскаржуються судові рішення з підстав, зокрема, порушення правил предметної юрисдикції, вказану справу необхідно передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись частиною 6 статті 403, частиною 4 статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу за позовом публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_4, Головного управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області, треті особи: Запорізька філія державного підприємства "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України, відділ державної виконавчої служби Оріхівського районного управління юстиції, про звільнення майна з - під арешту, за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 1 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 18 травня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Стрільчук

Судді: С. О. Карпенко

В. О. Кузнєцов

А. С. Олійник

Г. І. Усик