Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.11.2019 року у справі №266/3444/19

Ухвала

Іменем України

14 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 266/3444/19

провадження № 61-19859ск19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,

розглянув касаційну скаргу Приватного підприємства "Фладко" на рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 серпня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 25 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Фладко", Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ПЗУ Україна", третя особа - ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2019 року Приватне підприємство "Фладко" (далі - ПП "Фладко") подало засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 серпня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 25 вересня 2019 року.

Разом з касаційною скаргою ПП "Фладко" подало заяву про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень, яку обґрунтувало тим, що 25 вересня 2019 року за результатами розгляду апеляційної скарги Донецький апеляційний суд в судовому засіданні оголосив лише вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови товариство отримало поштою рекомендованим листом лише 09 жовтня 2019 року.

На підтвердження зазначених доводів ПП "Фладко" надало копію поштового конверта Донецького апеляційного суду та скріншот, зроблений із сайту ПАТ "Укрпошта" за посиланням http://ukrposhta. ua/vidslsdkuvati-forma-poshuku.

Відповідно до частин 1 , 2 статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвалених у цій справі судових рішень та додані матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення клопотання, оскільки наведені обставини свідчать про поважність причин пропуску цього строку та наявність підстав для його поновлення.

Разом з тим Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.

У червні 2019 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 26 січня 2015 року близько о 16 годині 50 хвилин в темний час доби, водій ОСОБА_2 керуючи на законних підставах технічно справним автомобілем "МАЗ-555102220" з причепом, який належить ПП "Фладко", здійснював рух по проїжджій частині вулиці Інтернаціональна з боку вулиці Гагаріна в напрямку проспекту Адмірала Луніна в Приморському районі міста Маріуполя.

В той час, коли водій ОСОБА_2 на керованому ним автомобілі проїжджав нерегульовану ділянку проїзної частини вулиці Інтернаціональна в районі будинку № 18 по вулиці Інтернаціональна, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4, який від отриманих травм ІНФОРМАЦІЯ_1 помер у лікарні.

В результаті вказаної події їй, як матері ОСОБА_4, було завдано моральної шкоди.

Враховуючи викладене, ОСОБА_3 просила відшкодувати їй моральну шкоду, яку вона зазнала у зв'язку з втратою рідної людини - сина ОСОБА_4 в розмірі 100 000 грн, стягнувши її з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ПЗУ Україна" (далі - ПрАТ СК "ПЗУ Україна ") в розмірі 3 654 грн, а з ПП "Фладко" - 96 346 грн, стягнути з ПП "Фладко" на її користь витрати на юридичну допомогу в сумі 1 156,08 грн, а з ПрАТ СК "ПЗУ Україна" - 43,80 грн.

Рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя від 02 серпня 2019 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПП "Фладко" на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди 76 346 грн.

Стягнути з ПрАТ СК "ПЗУ Україна" (PZU) на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди 3 654 грн.

Стягнути з ПП "Фладко" на користь ОСОБА_5 в порядку компенсації витрат на професійну правничу допомогу 1 145,16 грн.

Стягнути з ПрАТ СК "ПЗУ Україна" (PZU) на користь ОСОБА_5 в порядку компенсації витрат на професійну правничу допомогу 54,84 грн.

Стягнути з ПП "Фладко" на користь держави судовий збір в розмірі 733,29 грн.

Стягнути з ПрАТ СК "ПЗУ Україна" (PZU) на користь держави судовий збір в розмірі 35,11 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного суду від 25 вересня 2019 року апеляційну скаргу ПП "Фладко" залишено без задоволення, а рішення Приморського районного суду міста Маріуполя від 02 серпня 2019 року залишено без змін.

Звертаючись до суду із касаційною скаргою, ПП Фладко" посилалося на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального і просило скасувати оскаржувані судові рішення в частині стягнення з ПП "Фладко" на користь позивача моральної шкоди в розмірі 76 346 грн та судових витрат і ухвалити в цих частинах нове рішення про відмову в їх задоволенні.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що ухвалюючи рішення про стягнення на користь позивача моральної шкоди, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, не встановили всіх елементів, передбачених частиною 3 статті 23 ЦК України та не врахували роз'яснення, викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди". В мотивувальних частинах судових рішень як суд першої інстанції, так і апеляційний суд не навели доказів, що підтверджують факт завдання позивачу моральної шкоди, причинно-наслідковий зв'язок, а також розмір такого грошового відшкодування.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з урахуванням такого.

Судами встановлено, що ОСОБА_3, є матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданим повторно відділом РАЦС Оренбургської області 11 квітня 1991 року.

Факт смерті ОСОБА_4 27 січня 2015 року підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, яке видано 28 січня 2015 року Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 104.

Згідно з постановою про закриття кримінального провадження від 25 червня 2015 року на підставі пункту частини 1 статті 284 КПК України, 26 січня 2015 року близько 16 години 50 хвилин в темний час доби, водій ОСОБА_2 керуючи на законних підставах технічно справним автомобілем "МАЗ-555102220", державний номер НОМЕР_3, з причепом "ГКБ-3498", державний номер НОМЕР_4, здійснював рух по проїжджій частині вулиці Інтернаціональна з боку вулиці Гагаріна в напрямку проспекту Адмірала Луніна в Приморському районі міста Маріуполя. На нерегульованій ділянці проїжджої частини вулиці Інтернаціональна в районі будинку № 18 по вулиці Інтернаціональна, водій ОСОБА_2 скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4, який ІНФОРМАЦІЯ_1 від отриманих травм помер у лікарні.

Ліміт відшкодування моральної шкоди із страхової компанії на одного потерпілого складає 3 654 грн (1 218*12/4 = 3 654 грн).

Відповідно до частини 1 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Частиною 5 статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Під непереборною силою слід розуміти, зокрема, надзвичайні або невідворотні за даних умов події (пункт 1 частини 1 статті 263 ЦК), тобто ті, які мають зовнішній характер. Під умислом потерпілого слід розуміти, зокрема, таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату (наприклад, суїцид).

Відповідно до статті 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з частинами 1 , 2 статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (частина 2 статті 1167 ЦК України).

Згідно з частиною 2 статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Відповідно до пункту 23.1 статті 23, пункту 27.1 статті 27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є шкода, пов'язана із смертю потерпілого.

Страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з пунктом 27.3 статті 27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Ухвалюючи рішення про стягнення з ПП "Фладко" на користь ОСОБА_5 моральну шкоду та судові витрати, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, врахувавши, що позивачу смертю сина завдана значна моральна шкода, потерпілий на час дорожньо-транспортної пригоди знаходився у стані алкогольного сп'яніння та саме його дії стали причиною настання нещасного випадку, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Частиною 4 статті 394 ЦПК України визначено, що у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до Частиною 4 статті 394 ЦПК України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Касаційна скарга не містить обґрунтованих посилань на застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, а зводиться до незгоди заявника із ухваленими судовими рішеннями, законність та обґрунтованість яких доводами касаційної скарги не спростована.

Враховуючи наведене, рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 серпня 2019 року та постанова Донецького апеляційного суду від 25 вересня 2019 року ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права. Правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

На підставі наведеного колегія суддівдійшла висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною 5 статті 394 ЦПК України, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись частинами 1 , 2 статті 390, пунктом 5 частини 2 , частинами 4 , 5 та 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання Приватного підприємства "Фладко" про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити Приватному підприємству "Фладко" строк на касаційне оскарження рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 серпня 2019 року та постанови Донецького апеляційного суду від 25 вересня 2019 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Фладко" на рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 серпня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 25 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Фладко", Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ПЗУ Україна", третя особа - ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття судом та оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

В. С. Висоцька

І. М. Фаловська