Ухвала

04 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 756/3456/19

провадження № 61-12437св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",

відповідач - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

треті особи: Приватне підприємство "Спіком", Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Будівельна Компанія 2006", Товариство з обмеженою відповідальністю "Поссітів ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сідвелс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Полвакс-Украна",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 29 травня 2019 року у складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У березні 2019 року Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - АТ "Ощадбанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виділ частки із спільного майна в натурі та просило виділити в натурі Ѕ з часток ОСОБА_1 в Приватному підприємстві "Спіком", Товаристві з обмеженою відповідальністю "Перша Будівельна Компанія 2006", Товаристві з обмеженою відповідальністю "Поссітів", Товаристві з обмеженою відповідальністю "Сідвелс ", Товаристві з обмеженою відповідальністю "Полвакс-Украна", що є спільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та об'єктом їх спільної сумісної власності, з метою стягнення з ОСОБА_2 як поручителя заборгованості за кредитними договорами, укладеними між АТ "Ощадбанк" та Приватним підприємством "Спецзовнішкомплект" 01 жовтня 2011 року та 05 вересня 2013 року.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 22 березня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у цій справі та роз'яснено АТ "Ощадбанк" право на звернення з позовом до господарського суду.

Суд першої інстанції виходив з того, що спір виник при виконанні правочинів у господарській діяльності щодо виділення в натурі майна юридичних осіб, тому вказана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Постановою Київського апеляційного суду від 29 травня 2019 року ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 22 березня 2019 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд зазначав, що спір між сторонами виник щодо виділу частки, що належить одному із подружжя у спільному майні, тобто стосується сімейних правовідносин та підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просила скасувати постанову Київського апеляційного суду від 29 травня 2019 року та залишити в силі ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 22 березня 2019 року.

В обґрунтування касаційної скарги зазначала, що зі змісту позовних вимог вбачається, що АТ "Ощадбанк" просить визнати за ОСОБА_2 Ѕ частини часток у статутних капіталах товариств, що належить ОСОБА_1.

У разі задоволення позову вона буде позбавлена права власності на Ѕ частину її частки в статутному капіталі товариств, що в свою чергу припинить частину її корпоративних прав. Отже, спір у даній справі стосується її права власності на частку у статутному капіталі товариства і відповідно є корпоративним і повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

01 серпня 2019 року справа № 756/3456/19 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки касаційна скарга містить доводи щодо порушення судом правил предметної юрисдикції.

Керуючись частиною 6 статті 403, частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: Приватне підприємство "Спіком", Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Будівельна Компанія 2006", Товариство з обмеженою відповідальністю "Поссітів ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сідвелс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Полвакс-Украна" про виділ частки із спільного майна в натурі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 29 травня 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В. О. Кузнєцов СуддіВ. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. А. Стрільчук М.

Ю. Тітов