Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.03.2018 року у справі №671/876/17

Ухвала

12 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 671/876/17

провадження № 61-10192ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Усика Г. І., розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Волочинського районного суду Хмельницької області

від 27 жовтня 2017 року та постанову апеляційного суду Хмельницької області

від 29 грудня 2017 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 43 528 грн 41 коп.

Рішенням Волочинського районного суду Хмельницької області від 27 жовтня

2017 року у складі судді: Павлової А. С. позов публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у сумі 40 979 грн 44 коп., яка складається з: 7 200 грн 25 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 2
261 грн 31 коп. - заборгованість за відсотками, 31 517 грн 88 коп. заборгованість за пенею. У решті вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою апеляційного суду Хмельницької області від 29 грудня 2017 року

у складі суддів: Ярмолюка О. І., Костенка А. М., Талалай О. І., змінено рішення Волочинського районного суду Хмельницької області від 27 жовтня 2017 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" заборгованість 9 461 грн 56 коп. неповернутого кредиту та процентів, 5 000 грн 00 коп. пені, а всього 14 461 грн 56 коп.

У лютому 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Волочинського районного суду Хмельницької області від 27 жовтня 2017 року та постанову апеляційного суду Хмельницької області від 29 грудня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 9 статті 19 ЦПК України прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга.

Ціна позову у даній справі становить 43 528 грн 41 коп., яка станом на 1 січня

2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб -- 176 200 грн.

Ураховуючи наведене, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи

від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Ураховуючи, що представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню,

у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Волочинського районного суду Хмельницької області від 27 жовтня 2017 року та постанову апеляційного суду Хмельницької області від 29 грудня 2017 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя Г. І. Усик