Ухвала12 грудня 2018 рокумісто Київсправа № 552/6381/17провадження № 61-25092св18Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:головуючого - Стрільчука В. А.,суддів: Кузнєцова В. О., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,учасники справи:позивач - ОСОБА_3,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський",розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" на рішення Київського районного суду м. Полтави від 08 листопада 2017 року у складі судді Яковенко Н. Л. та постанову Апеляційного суду Полтавської областівід 06 березня 2018 року у складі колегії суддів: Карпушина Г. Л., Дорош А. І., Триголова В. М.,ВСТАНОВИВ:У жовтні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (далі - ПАТ "Банк Михайлівський, банк) про визнання права на отримання відповідно до Закону України "
Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму 147 846,56 грн та зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" подати додаткову інформацію про включення її до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що 21 квітня 2016 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитно-інвестиційний центр" (далі - ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр") укладено договір, відповідно до умов якого позивач надав у тимчасове користування кошти позичальнику, аТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" зобов'язався повернути позивачу отримані кошти та сплатити відсотки. На виконання умов цього договору на поточний рахунок позивача у ПАТ "Банк Михайлівський" ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" перерахувало грошові кошти в сумі 217 380,13 грн, з яких позивач частково отримала відшкодування у розмірі 52 153,44 грн. Разом з тим відповідач не визнає її право на отримання гарантованих законом виплат відшкодування за вкладом у розмірі 147 846,56 грн.Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 08 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено. Судом визнано за ОСОБА_3 право у спосіб, передбачений Законом України "
Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму 147 846,56грн. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунком № НОМЕР_1 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.Додатковим рішенням Київського районного суду м. Полтави від 09 січня 2018 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат.Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалось тим, що за позивачем ОСОБА_3 необхідно визнати право у спосіб, передбачений Законом України "
Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму 147 846,56 грн, а також зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк "Михайлівський" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунком № НОМЕР_1 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки доводи відповідача про нікчемність транзакції про переказ коштів, що здійснений ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр", та, відповідно, відсутність підстав для виплати позивачці відшкодування, є необгрунтованими та такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.
Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 06 березня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.Постанова апеляційного суду обґрунтовувалась тим, що договір про обслуговування банком банківського рахунку передбачає право банку відмовити у проведенні розрахункових та касових операцій при наявності фактів, що свідчать про порушення клієнтом норм чинного законодавства України, умов цього договору та банківських правил оформлення розрахункових, касових документів, заяв, доручень і строків їх подання до банку. ПАТ "Банк Михайлівський" при проведенні розрахункових операцій зазначених фактів не встановив, а отже операції по перерахунку коштів є правомірними та відповідали діючому законодавству України.За таких обставин апеляційний суд вважав, що в Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" були відсутні підстави для визнання нікчемними транзакцій (операцій) щодо списання коштів з відкритого в банку розрахункового рахунку ТОВ "Кредитно-Інвестиційний центр" на рахунок позивача, відкритий в цьому банку. Апеляційний суд зазначив, що негативні наслідки невиконання банком рішень НБУ щодо обмеження чи припинення операцій настають саме для такого банку, а не для його клієнтів, тому позивач не може нести відповідальність за дії працівників фінансової установи.У касаційній скарзі, поданій у квітні 2018 року до Верховного Суду, банк просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.На обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм процесуального права, зокрема правил предметної юрисдикції. Зазначає, що позивач звернувся до суду з позовом в порядку цивільного судочинства, в якому просив зобов'язати вчинити дії Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як суб'єкта владних повноважень, тобто спір має публічно-правовий характер, а тому повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, ухвалою від 29 листопада 2018 року справу призначено до судового розгляду.За правилами частини 6 статті
403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.Частиною 1 статті
404 ЦПК України визначено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.Таким чином, оскільки у цій справі оскаржуються судові рішення з підстав порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції, а доводи заявника відповідно до статті
403 ЦПК України є безумовною підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, справу необхідно передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.Керуючись статтями
403 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:Цивільну справу № 552/6381/17 за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" про визнання права та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" на рішення Київського районного суду м. Полтави від 08 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 06 березня 2018 року передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.Головуючий В. А. СтрільчукСудді В. О. Кузнєцов
С. О. ПогрібнийО. В. СтупакГ. І. Усик