Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.09.2020 року у справі №750/14119/19

Ухвала

08 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 750/14119/19

провадження № 61-12839ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Зайцева А.

Ю.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.

Чернігова від 25 лютого 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 29 липня 2020 року у справі за позовом Комунального підприємства "Чернігівводоканал" Чернігівської міської ради" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року Комунальне підприємство "Чернігівводоканал" Чернігівської міської ради (далі - КП "Чернігівводоканал" Чернігівської міської ради) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 13
533,03 грн за період з 01 жовтня 2017 року по 01 грудня 2019 року та судових витрат в сумі 1 921 грн.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 лютого 2020 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь КП "Чернігівводоканал" Чернігівської міської ради заборгованість за надані послуги за період з 01 жовтня 2017 року по 01 грудня 2019 року в сумі 13 533,03 грн.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 29 липня 2020 року рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 лютого 2020 року залишено без змін.

26 серпня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 лютого 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 29 липня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Ціна позову в даній справі становить 13 533,03 грн, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102*100=210 200 грн).

Отже зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Верховним Судом не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Разом із тим, колегія суддів вважає, що наведені заявником обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, не дають підстав як для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, так і для висновку про те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, чи становить суспільний інтерес.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, судовий спір було розглянуто судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Разом із тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 лютого 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 29 липня 2020 року у справі за позовом Комунального підприємства "Чернігівводоканал" Чернігівської міської ради" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев