Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.07.2019 року у справі №159/6231/18

Ухвала

11 липня 2019 року

м. Київ

справа № 159/6231/18

провадження № 61-12556ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана представником ОСОБА_2, на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 березня 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду від 31 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 березня 2019 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_3.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на дітей: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у розмірі по 1 626,00 грн 00 копійок, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину щомісячно, починаючи з 03 грудня 2018 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Вказано, що якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернеться до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуватимуться за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання у розмірі по 1 921,00 грн щомісячно, починаючи з 03 грудня 2018 року і до досягнення їхньою дитиною, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, віку трьох років. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Волинського апеляційного суду від 31 травня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У червні 2019 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати постанову Волинського апеляційного суду від 31 травня 2019 року, а справу передати на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають

касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Для цілей ЦПК України малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини 6 статті 19 ЦПК України).

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України у позовах

про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою,

яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Ціна позову (оспорювана сума) у цій справі становить 8 425,00 грн, тобто суму, яка станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00 грн * 100 = 192 100,00 грн).

Отже, справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга, є малозначною.

Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин,

які передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, яка подана представником ОСОБА_2, на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 березня 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду від 31 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів- відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Сердюк