Ухвала

6 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 545/1014/15-ц

провадження № 61-2209 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк",

відповідачі: приватне підприємство "ПМДК-19", ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Полтавської області у складі суддів Кривчун Т. О., Карнаух П. М., Чумак О. В. від 18 лютого 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У квітні 2015 року публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк" (далі - ПАТ "КБ "Експобанк") в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Експобанк" звернулось до суду з позовом до приватного підприємства "ПМДК-19" (далі - ПП "ПМДК-19"), ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 20 липня 2011 року між ПАТ "КБ "Експобанк" та ПП "ПМДК-19" було укладено договір кредитної лінії № 17-КР, згідно з яким банк зобов'язався відкрити кредитну лінію з лімітом 2 млн грн, зі сплатою 21 % річних, строком погашення до 19 липня 2012 року.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 20 липня 2011 року між ПАТ "КБ "Експобанк" та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 було укладено договори поруки, згідно з умовами яких поручителі зобов'язалися перед кредитором відповідати за виконання позичальником боргових зобов'язань у загальній сумі 2 млн. грн.

Додатковими договорами № 1 та № 2 від 14 лютого 2012 року та від 27 серпня 2012 року ліміт збільшено до 2 млн 600 тис. грн. та змінено строк повернення кредиту - не пізніше 27 серпня 2013 року.

Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 18 березня 2015 року становить 4 305 819 грн 58 коп.

З урахуванням зазначеного ПАТ "КБ "Експобанк" просило стягнути солідарно з ПП "ПМДК-19", ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ "КБ "Експобанк" заборгованість за договором кредитної лінії від 20 липня 2011 року № 17-КР на загальну суму 4 305
819 грн 58 коп., з яких: сума заборгованості за простроченим кредитом - 2 441

176 грн 75 коп. ; пеня за несвоєчасну сплату кредиту - 843 995 грн 57 коп. ; пеня за простроченими відсотками - 26 355 грн 96 коп. ; штраф за несвоєчасну сплату кредиту - 740 700 грн; штраф за несвоєчасну сплату процентів - 253 591 грн 30 коп.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області у складі судді Стрюк Л. І. від 3 грудня 2015 року провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ "КБ "Експобанк" до ПП "ПМДК-19" закрито.

У задоволенні позову ПАТ "КБ "Експобанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором кредиту відмовлено.

Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог юридичної особи до юридичної особи, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ПАТ "КБ "Експобанк" до ПП "ПМДК-19" про стягнення заборгованості не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки їх слід розглядати в порядку господарського судочинства. При цьому заявлені позовні вимоги не є взаємопов'язаними і їх окремий розгляд не впливає на вирішення спору по суті.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 18 лютого 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "КБ "Експобанк" задоволено.

Стягнуто солідарно з ПП "ПМДК-19", ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ "КБ "Експобанк" заборгованість за договором кредитної лінії від 20 липня 2011 року № 17-КР на загальну суму 4 305 819 грн 58 коп., із яких: сума заборгованості за простроченим кредитом - 2 441 176 грн 75 коп. ; пеня за несвоєчасну сплату кредиту - 843 995 грн 57 коп. ; пеня за простроченими відсотками - 26 355 грн 96 коп. ; штраф за несвоєчасну сплату кредиту - 740 700 грн; штраф за несвоєчасну сплату процентів - 253 591 грн 30 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що, оскільки договір поруки має додатковий до основного зобов'язання характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, то дані позовні вимоги взаємопов'язані між собою та окремий їх розгляд неможливий, а тому відсутні підстави для закриття провадження в частині позовних вимог до ПП "ПМДК-19".

У березні 2016 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що провадження у справі в частині позовних вимог банку до ПП "ПМДК-19" про стягнення заборгованості за кредитним договором має бути закрито, оскільки ці вимоги слід розглядати в порядку господарського судочинства. Крім того, вважав, що на момент звернення до суду з позовом порука припинилась, тому суд апеляційної інстанції безпідставно стягнув кредитну заборгованість з поручителів.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

17 січня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Згідно з частиною 1 статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частиною 1 статті 404 ЦПК України.

За таких обставин, оскільки у даній справі оскаржуються судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, а наведені заявником доводи містять ознаки, які згідно з вимогами статті 403 ЦПК України є підставою для передачі справи на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду, вказану справу необхідно передати на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду.

Керуючись частиною 6 статті 403, частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" до приватного підприємства "ПМДК-19", ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 18 лютого 2016 року передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: О. В. Білоконь Є. В. Синельников С. Ф. Хопта Ю.

В. Черняк