Ухвала

14 червня 2018 року

м. Київ

справа № 539/3192/16-ц

провадження № 61-23726 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), ЛеськоА. О., Штелик С. П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Лубенської міської ради Полтавської області про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 2 березня 2017 року у складі суддів: Дряниці Ю. В., Кривчун Т. О., Чумак О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У жовтні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Лубенської міської ради Полтавської області про визнання незаконним та скасування рішення міської ради.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням десятої сесії сьомого скликання Лубенської міської ради Полтавської області від 22 вересня 2016 року надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо поділу земельної ділянки по АДРЕСА_1, за цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування торгівлі, з метою створення двох нових землеволодінь без зміни цільового призначення, на користь Територіальної громади м. Лубен Полтавської області в особі Лубенської міської ради.

Посилаючись на те, що орган місцевого самоврядування надав дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки, на якій розташовані належні позивачу будівлі адміністративно-торгового центру та адміністративне приміщення з пунктом обслуговування автомобілів, ОСОБА_4 просив визнати недійсним та скасувати зазначене рішення міської ради.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 7 грудня 2016 року позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано рішення Лубенської міської ради Полтавської області від 22 вересня 2016 року "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок".

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач після придбання нерухомості фактичного приступив до використання земельної ділянки та здійснює на ній господарську діяльність, а прийняте міською радою рішення позбавляє його права оформити право оренди земельної ділянки.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 2 березня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито, роз'яснено ОСОБА_4 право звернутися до суду за правилами адміністративного судочинства.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що приймаючи рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо земельної ділянки відповідач діяв як суб'єкт владних повноважень, а тому спірні правовідносини є юрисдикцією адміністративного суду відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

У касаційній скарзі, поданій у березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що спори, які виникають із земельних правовідносин, у яких хоча б однією їх сторін є фізична особа, незважаючи на участь суб'єкта владних повноважень, згідно із статтею 15 ЦПК України 2004 року, розглядаються в порядку цивільного судочинства.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII та розпочав роботу Верховний Суд.

15 травня 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Відповідно до частин 1 та 6 статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частин 1 та 6 статті 404 ЦПК України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки позивач оскаржує судове рішення з підстав порушення судом апеляційної інстанції правил предметної юрисдикції.

Керуючись частиною 6 статті 403, частинами 1 та 6 статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу № 539/3192/16-ц за позовом ОСОБА_4 до Лубенської міської ради Полтавської області про визнання незаконним та скасування рішення міської ради передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

А.О. Лесько

С.П. Штелик