Ухвала

06 червня 2018 року

м. Київ

справа № 755/2258/17

провадження № 61-10065св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першоїсудової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), ХоптиС. Ф.,

Черняк Ю.В.,

учасники справи:

позивач - Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

відповідач - ОСОБА_3,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва, у складі судді Арапіної Н. Є., від 22 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва, у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Білич І. М., Болотова Є. В., від 25 січня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу.

Позовна заява мотивована тим, що з 21 жовтня 2010 року відповідач займав посаду судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Згідно наказу від 24 лютого 2014 року № 154-к ОСОБА_3 надано щорічну основну відпустку тривалістю

25 робочих днів з 24 лютого 2014 року по 31 березня 2014 року та додаткову відпустку тривалістю 15 календарних днів з 01 квітня 2014 року по 15 квітня 2014 року. Після закінчення відпустки ОСОБА_3 до роботи не приступив. Постановою Верховної Ради України від 29 вересня 2016 року його звільнено з посади судді у зв'язку з порушенням присяги. Частина відпустки була надана відповідачу та оплачена в рахунок невідпрацьованого часу.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з

ОСОБА_3 на його користь борг у розмірі 24 368,15 грн та судовий збір.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 листопада

2017 року закрито провадження у зазначеній справі.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до пункту 2 частини 2 статті 17 КАС України (у редакції, чинній на момент розгляду справи) спір стосується проходження відповідачем публічної служби, отже підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 25 січня 2018 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками районного суду, зазначивши при цьому, що у позові Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ посилався на положення КЗпП України, Закону України "Про відпустки", а на статті 1212, 1213 ЦК України не посилався. Доводи апеляційної скарги відносно того, що спори з приводу стягнення безпідставно набутих грошових сум не є публічно-правовими, з урахуванням правовідносин, які виникли між сторонами, визнано необґрунтованими.

20 лютого 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, заявник просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що спори з приводу стягнення безпідставно сплачених (без достатньої правової підстави) грошових сум не є публічно-правовими, тому такі спори підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки касаційна скарга містить доводи щодо порушення судами попередніх інстанцій правил предметної юрисдикції.

Керуючись частиною 6 статті 403, частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за касаційною скаргою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 25 січня 2018 року передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді О. В. Білоконь

Є.В. Синельников

С. Ф. Хопта

Ю. В.Черняк