УХВАЛА

6 березня 2018 року

м. Київ

справа № 305/1180/15-ц

провадження № 61-8598 зпв 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),

суддів: Карпенко С. О., Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Ступак О. В.,

розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", державного нотаріуса Рахівської нотаріальної контори Пріц Олени Іванівни, Відділу державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції в Закарпатській області, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити певну дію за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 28 січня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 серпня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи"), державного нотаріуса Рахівської нотаріальної контори Пріц О. І., Відділу державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції в Закарпатській області, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити певну дію. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що 12 вересня 2007 року між ОСОБА_3 та Закритим акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ЗАТ "АКПІБ") було укладено кредитний договір № 1515, за умовами якого банк зобов'язався надати ОСОБА_3 кредит у розмірі 38 тис. доларів США на строк до 11 вересня 2027 року, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у строки і в порядку, що визначені кредитним договором та графіком погашення кредиту згідно з додатком № 1 до кредитного договору. 14 вересня 2007 року на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір № 1515, відповідно до умов якого вказані особи передали в іпотеку банку чотирикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1.17 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "АКПІБ), який є правонаступником ЗАТ "АКПІБ", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи") було укладено договір відступлення прав вимоги, за яким ПАТ "АКПІБ" відступило ТОВ "Кредитні ініціативи" свої права грошових вимог до боржників за кредитними договорами, перелік яких міститься в додатку № 1 до договору відступлення. 10 грудня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинено виконавчий напис за № 2093, яким було звернуто стягнення на квартиру, що є предметом іпотеки. На виконання цього виконавчого напису державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження.

Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 27 листопада 2012 року було встановлено, що кредитний договір від 12 вересня 2007 року № 1515, підписаний ОСОБА_3 та ПАТ "АКІПБ", є неукладеним, оскільки не містить всіх істотних умов, а неукладений договір не може бути визнаний судом недійсним. У зв'язку із встановленням факту неукладення між сторонами кредитного договору № 1515, іпотечний договір є недійсним, виконавчий напис приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 10 грудня 2013 року - таким, що не підлягає виконанню, а відкрите Відділом державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції виконавче провадження підлягає закінченню. Тому просила задовольнити позов.

Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 28 жовтня 2015 року позов задоволено частково. Визнано недійсним іпотечний договір від 14 вересня 2007 року, укладений між ПАТ "АКІПБ" та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_1, посвідчений державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори за реєстровим № 1-3032. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 10 грудня 2013 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 2093.

Зобов'язано державного нотаріуса Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О. І. виключити з Державного реєстру іпотек запис про обтяження іпотекою нерухомого майна відповідно до іпотечного договору, укладеного між ПАТ "АКІПБ" та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_1 14 вересня 2007 року, зареєстрованого за реєстровим № 1-2032, внести до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна відомості про зняття заборони на відчуження об'єктів нерухомого майна, зареєстрованого за реєстровим № 1-3032 відповідно до іпотечного договору, укладеного між ПАТ "АКІПБ" та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_1 14 вересня 2007 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, місцевий суд виходив з того, що рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 27 листопада 2012 року у справі № 709/2714/12 за позовом ОСОБА_6 до ПАТ "АКПІБ", яке набрало законної сили, було встановлено, що кредитний договір є неукладеним, а тому не підлягає виконанню й виконавчий напис нотаріуса, що вчинений на підставі неукладеного кредитного договору та недійсного у зв'язку з цим іпотечного договору.

Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 28 січня 2016 року апеляційну скаргу ТОВ "Кредитні ініціативи" задоволено, рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 28 жовтня 2015 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судового збору.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що рішенням Рахівського районного суду від 27 листопада 2012 року у справі № 709/2714/12 за позовом ОСОБА_6 до ПАТ "АКПІБ", ОСОБА_3 про визнання недійсним кредитного договору від 12 вересня 2007 року № 1515, на яке посилався суд першої інстанції у цій справі, у задоволенні позову було відмовлено, а формулювання, що оспорюваний кредитний договір не є укладеним, а тому не підлягає судовому захисту, було взято з контексту вказаного рішення, яким навпаки встановлено відсутність доказів, що дають підстави для висновку про невідповідність змісту кредитного договору Цивільному кодексу України (далі - ЦК України) та іншим актам цивільного законодавства.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 серпня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_7 відхилено. Рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 28 січня 2016 року залишено без змін.

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 28 січня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 серпня 2017 року.

У заяві ОСОБА_1 просить скасувати рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій і залишити в силі рішення суду першої інстанції з передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 355 Цивільного процесуального Кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ЦПК України 2004 року), підстави неоднакового застосування судами касаційної інстанції статей 205, 206, 207, 208, 209, 210, 640 ЦК України, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

На підтвердження зазначених підстав подання заяви про перегляд заявник посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2011 року у справі № 6-30641св11, від 15 лютого 2012 року у справі № 6-30639св11, від 30 січня, 1,3 та 8 лютого 2017 року у справах № 707/247/16-ц, № 127/2-4295/09, № 367//206/14-ц відповідно, постанови Вищого господарського суду України від 20 листопада 2012 року у справі № 1/198/-110 та 12 листопада 2013 року у справі № 910/7500/13, постанову Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 3 лютого 2016 року у справі № 6-2017цс15, постанову Судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 16 серпня 2017 року у справі № 6-490цс17.

Ухвалою судді Верховного Суду України від 23 листопада 2017 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Рахівського районного суду Закарпатської області.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у цивільних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

12 січня 2018 року Верховним Судом України матеріали цивільної справи № 305/1180/15-ц і заяву ОСОБА_1 передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2018 року справу призначено до розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України, якщо цивільна справа за заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України відповідно до правил, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, повинна розглядатися на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України, така справа після її отримання Касаційним цивільним судом передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 360-2 ЦПК України 2004 року, якщо судове рішення оскаржується з підстав неоднакового застосування однієї і тієї самої норми права судами касаційної інстанції різної юрисдикції, справа розглядається на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України.

Враховуючи, що ОСОБА_1 оскаржує судові рішення у цій справі з підстав неоднакового застосування норм матеріального права судами касаційної інстанції різної юрисдикції (цивільної та господарської) і посилається на судові рішення цих судів, заява згідно з правилами, що діяли на час її подання, повинна розглядатися на спільному засіданні судових палат Верховного Суду України. Тому справу необхідно передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись підпунктом 2 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України, частиною 2 статті 360-2 ЦПК України 2004 року, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 305/1180/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", державного нотаріуса Рахівської нотаріальної контори Пріц Олени Іванівни, Відділу державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції в Закарпатській області, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити певну дію за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 28 січня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 серпня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Стрільчук

Судді: С. О. Карпенко

В.О. Кузнєцов

А.О. Олійник

О.В. Ступак