УХВАЛА

06 травня 2020 року

м. Київ

справа № 127/18934/18

провадження № 61-46879св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: прокуратура Вінницької області, Державна казначейська служба України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 06 серпня 2018 року у складі судді Сичука М. М. та постанову Апеляційного суду Вінницької області від 04 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Панасюка О. С., Зайцева А. Ю., Шемети Т. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до прокуратури Вінницької області, Державної казначейської служби України (далі - ДКС України) про відшкодування моральної шкоди.

Позов обґрунтований тим, щоухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17 травня 2018 року у справі № 127/11586/18 його скаргу на бездіяльність прокуратури Вінницької області про невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за його заявою від 07 травня 2018 року № 16 щодо вчинення злочинів, передбачених статтями 366, 190 КК України Кравченком І. Є., в. о. директора Державного підприємства "Агрономічне" (далі - ДП "Агрономічне"), в. о. директора Науково-дослідного господарства "Агрономічне" Вінницького національного аграрного університету в порядку статті 303 КПК України задоволено частково, зобов'язано прокурора Вінницької області вирішити питання щодо внесення відомостей до ЄРДР у порядку статті 214 КПК України.

Станом на 28 травня 2018 року відповідь від прокуратури Вінницької області про виконання вимог, зазначених в ухвалі суду від 27 травня 2018 року, не надійшла.

Вважав, що наслідком неправомірних дій відповідача є необхідність додаткових зусиль для відновлення його порушених прав. Ці обставини в сукупності призвели до його неспокою та стресу.

Позивач просив суд:

визнати, що мало місце порушення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), статей 19, 129-1 Конституції України, пункту 2 статті 21 КПК України прокурором Вінницької області Соколовим В. П., першим заступником прокурора Вінницької області Нікітчиним Р. О., прокуратурою Вінницької області внаслідок не виконання судового рішення: ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 17 травня 2018 року у справі № 127/11586/18, провадження № 1-кс/127/5919/18, постановленої судом на його користь;

постановити рішення, яким на підставі пілотного рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04) від 15 жовтня 2009 року (остаточне рішення від 15 січня 2010 року) встановити йому справедливу компенсацію в розмірі 2 500,00 євро за моральну шкоду, завдану прокурором Вінницької області Соколовим В. П., першим заступником прокурора Вінницької області Нікітчиним Р. О., прокуратурою Вінницької області, внаслідок невиконання ними судового рішення: ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 17 травня 2018 року у справі № 127/11586/18, провадження № 1-кс/127/5919/18, постановленої на його користь;

стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на його користь суму еквівалентну 2 500,00 євро за курсом Національного банку України на день ухвалення рішення судом у відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06 серпня 2018 року, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Вінницької області від 04 жовтня 2018 року, в частині позовних вимог ОСОБА_1 до прокуратури Вінницької області про визнання порушення статті 13 Конвенції, встановлення справедливої компенсації відмовлено. В іншій частині позовних вимог провадження відкрито.

Ухвала суду в частині відмови у відкритті провадження мотивована тим, що спір щодо визнання порушення Конвенції та встановлення справедливої компенсації не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки вирішення цих вимог належить до компетенції ЄСПЛ.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 06 серпня 2018 року та постанову Апеляційного суду Вінницької області від 04 жовтня 2018 року, просив скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у відкриті провадження вимог ОСОБА_1 до прокуратури Вінницької області про визнання порушення статті 13 Конвенції, встановлення справедливої компенсації, ухвалити нову ухвалу про відкриття провадження у справі щодо всіх позовних вимог та направити справу для продовження розгляду до Вінницького міського суду.

Рух справи в суді касаційної інстанції

08 листопада 2018 року ухвалою Верховного Судувідкрито касаційне провадження у справі.

У листопаді 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

10 квітня 2020 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди незаконно відмовили у відкритті провадження в частині визнання порушення статті 13 Конвенції, встановлення справедливої компенсації.

Норми Конвенції повинні застосовуватися національними судами, як і національне законодавство як норми прямої дії. Суди проігнорували і не застосували закон, який підлягав застосуванню, як наслідок постановлено судові рішення, які не ґрунтуються на законі і міжнародних договорах підписаних Україною.

Аргументи учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції, крім випадків, якщо:

1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції;

2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб'єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;

3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб'єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України.

Ухвала суду першої інстанції, яка залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, в частині відмови у відкритті провадження мотивована тим, що спір щодо визнання порушення Конвенції і встановлення справедливої компенсації не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки вирішення цих вимог належить до компетенції ЄСПЛ.

Оскільки у цій справі оскаржуються судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, а наведені ОСОБА_1 доводи містять ознаки, які згідно з вимогами статті 403 ЦПК України є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з урахуванням того, що Велика Палата Верховного Суду не викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах, тому вказану справу необхідно передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 402, 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Вінницької області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 06 серпня 2018 року та постанову Апеляційного суду Вінницької області від 04 жовтня 2018 року передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко