Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.04.2019 року у справі №2-81/11

Ухвала

07 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 2-81/11

провадження № 61-19030ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 30 серпня 2019 року прийняту за результатами апеляційного перегляду ухвали Комінтернівського районного суду міста Харкова від 28 лютого 2019 року про відмову у задоволенні заяви

ОСОБА_2 про виправлення описки в судовому рішенні у цивільній справі за позовом за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Сьома Харківська державна нотаріальна контора, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24 листопада 2010 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Сьома Харківська державна нотаріальна контора, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, залишено без розгляду.

Ухвалою Комінтернівського районного суду міста Харкова від 28 лютого 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про виправлення описки у судовому рішенні у справі № 2-81/11 відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 30 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Комінтернівського районного суду міста Харкова від 28 лютого 2019 року залишено без змін.

21 жовтня 2019 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 30 серпня 2019 року прийняту за результатами апеляційного перегляду ухвали Комінтернівського районного суду міста Харкова

від 28 лютого 2019 року про відмову у внесенні виправлень у судове рішення.

Відповідно до частини 3 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який

стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ,

від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пункту 2 частини 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції щодо відмови у внесенні виправлень в судове рішення (пункт 19 частини 1 статті 353 ЦПК України) та, відповідно, постанова апеляційного суду, якою, за результатами апеляційного перегляду, така ухвала суду першої інстанції залишена без змін, не підлягають касаційному оскарженню.

Крім того, зазначаючи в касаційній скарзі про оскарження постанови апеляційного суду, скаржник фактично висловлює свою незгоду із ухвалою про відмову у внесенні виправлень в судове рішення, просить справу направити до суду першої інстанції визнавши неналежними дії/бездіяльність суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України

суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки Бичихіним О. М. касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Помилкове зазначення в постанові апеляційного суду про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 3, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у цивільній справі № 2-81/11 на постанову Харківського апеляційного суду від 30 серпня 2019 року прийняту за результатами апеляційного перегляду ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2019 року про відмову у внесенні виправлень у судове рішення.

Копію ухвали разом із доданими до скарги документами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Шипович