Історія справи

Постанова КЦС ВП від 28.04.2022 року у справі №408/489/20
Ухвала КЦС ВП від 12.01.2021 року у справі №408/489/20

Ухвала

10 березня 2021 року

м. Київ

справа № 408/489/20

провадження № 61-18740ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р.

А.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луганського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального закладу "Станично-Луганський районний будинок культури", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Комунального закладу "Станично-Луганський районний будинок культури", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 29 травня 2020 оку у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Луганського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Біловодського районного суду Луганської області від 29 травня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову.

Визнано незаконним та скасовано наказ виконуючого обов'язки директора Комунального закладу "Станично-Луганський районний будинок культури" ОСОБА_1 від 23 жовтня 2019 року № 87 про звільнення ОСОБА_2 з посади прибиральника службових приміщень за прогул без поважних причин на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_2 на посаді прибиральника службових приміщень Комунального закладу "Станично-Луганський районний будинок культури".

Стягнуто з Комунального закладу "Станично-Луганський районний будинок культури" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 жовтня 2019 року по день ухвалення рішення 11 листопада 2020 року в розмірі 52 459,44 грн без утримання податку й інших обов'язкових платежів.

Вирішено питання щодо судових витрат.

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Луганського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху для зазначення у касаційній скарзі обов'язкових підстав касаційного оскарження та надання до суду касаційної інстанції оригінал квитанції про сплату судового збору з документально підтвердженими відомостями щодо зарахування сплаченого ОСОБА_1 судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 3
363,20 грн до спеціального фонду Державного бюджету України.

У січні 2021 року заявником у встановлений судом строк зазначені недоліки касаційної скарги усунуто.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2801цс15 (пункт 1 частини 2 статті 389 ЦПК України), та вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень статей 12, 81 ЦПК України у подібних правовідносинах (пункт 3 частини 2 статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Луганського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 389 ЦПК України.

З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі за позовом позовом ОСОБА_2 до Комунального закладу "Станично-Луганський районний будинок культури", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Луганського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року.

Надіслати іншим учасникам справи копію касаційної скарги та додані до неї документи, роз'яснити право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 12 квітня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Витребувати із Біловодського районного суду Луганської області цивільну справу № 408/489/20.

До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець