Ухвала

30 січня 2019 року

м. Київ

справа № 520/17304/15-ц

провадження № 61-18990св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Олійник А. С., Погрібного С. О.,

Ступак О. В. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідачі: ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" на рішення Апеляційного суду Одеської області від 26 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Калараш А. А., Гірняк Л. А., Заїкіна А. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (далі - ТОВ "Кей-Колект") про визнання вимоги незаконною та визнання незаконним права власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 21 вересня 2006 року між нею та АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", укладений кредитний договір, відповідно до умов якого вона отримала кредит у розмірі 80
013,00 швейцарських франків, із сплатою 8,49 % річних строком погашення до 21 вересня 2011 року.

В той же день на забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту, між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4 укладений договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_4 зобов'язався відповідати за виконання позичальником усіх зобов'язань, що виникли з договору про надання споживчого кредиту від 21 вересня 2006 року.

Також, у забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту, між АКІБ "УкрСиббанк" (на цей час - ПАТ "УкрСиббанк") та нею укладений іпотечний договір від 21 вересня 2006 року, предметом якого є квартира АДРЕСА_1.

Відповідно до договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 12 грудня 2011 року, витягу з додатку № 1 до цього договору, ТОВ "Кей-Коллект" набуло право вимоги за договором про надання споживчого кредиту від 21 вересня 2006 року, укладеним між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3

18 травня 2015 року ТОВ "Кей-Колект" направив на її адресу досудову вимогу в порядку частини 2 статті 1050 ЦК України про дострокове погашення кредиту, однак вона вважає, що така досудова вимога суперечить положенню пунктів 7, 11 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів".

Крім того, після направлення досудової вимоги ТОВ "Кей-Колект" звернуло стягнення на іпотечне майно та набуло право власності на зазначену квартиру на підставі незаконної вимоги.

Враховуючи наведене, позивач просила визнати незаконною вимогу ТОВ "Кей-Коллект" від 18 травня 2015 року за вих. № 90 про усунення порушень; визнати незаконним визнання права власності за ТОВ "Кей-Коллект" на квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 27 травня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено та не надано доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, а також обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає засобам захисту цивільних прав, визначених статтею 16 ЦПК України.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 26 грудня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано незаконним визнання за ТОВ "Кей-Колект" право власності на квартиру АДРЕСА_1. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що у серпні 2015 року ТОВ "Кей-Колект" за договором іпотеки, набув у позасудовому порядку право власності на квартиру АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_3, з порушенням пунктів 5.1,5.2 договору іпотеки, пункту 7 частини 11 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", чим порушив права ОСОБА_3, які підлягають поновленню шляхом визнання такого набуття незаконним.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У лютому 2017 року ТОВ "Кей Колект" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Одеської області від 26 грудня 2016 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У касаційній скарзі заявник вказує на те, що запис про державну реєстрацію права власності на нерухомість вчинений приватним нотаріусом як спеціальним суб'єктом, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Тобто спір, який виник між сторонами пов'язаний з нормами чинного законодавства, що регулюють права та обов'язки суб'єктів владних повноважень, а тому зазначений спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано справу та надано строк для подачі заперечень на касаційну скаргу.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2017 року зазначену цивільну справу призначено до судового розгляду.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон від 03 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену цивільну справу передано Верховному Суду.

Позиція та висновки Верховного Суду

За правилами частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Частиною 1 статті 404 ЦПК України визначено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Таким чином, оскільки у цій справі оскаржується судове рішення в тому числі з підстав порушення правил предметної юрисдикції, а доводи заявника відповідно до статті 403 ЦПК України є безумовною підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, справу необхідно передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" про визнання вимоги незаконною та визнання незаконним права власності, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" на рішення Апеляційного суду Одеської області від 26 грудня 2016 року передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Головуючий В. А. Стрільчук

Судді: А. С. Олійник

С.О. Погрібний

О.В. Ступак

Г.І. Усик