Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 09.05.2019 року у справі №199/8946/18

Ухвала

Іменем України

22 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 199/8946/18

провадження № 61-7607ск19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

СинельниковаЄ. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Хопти С. Ф.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_4

Валеріївни - ОСОБА_5 на ухвалу

Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 березня 2019 року, винесені за результатами розгляду заяви про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Катерина Юріївна, про визнання договору купівлі-продажу недійсним,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка К. Ю., про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

До початку слухання справи представник ОСОБА_6 - ОСОБА_8 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1

у місті Дніпро до набрання законної сили рішенням у справі.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2019 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 березня 2019 року, заяву представника

ОСОБА_6 - ОСОБА_8 задоволено частково.

З метою забезпечення позову ОСОБА_6 до ОСОБА_4,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу

Ричка К. Ю., про визнання договору купівлі-продажу недійсним накладено заборону на відчуження будь-яким шляхом квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу

від 23 січня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ричкою К. Ю.

У касаційній скарзі, поданій 09 квітня 2019 року, представник

ОСОБА_4 - ОСОБА_5просить скасуватиухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня

2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 березня 2019 рокуі прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим, що

судом вжито заходів забезпечення позову за відсутності обґрунтованого клопотання позивача, порушено вимоги щодо співмірності заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

У відповідності до частин 1 , 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених частин 1 , 2 статті 149 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Судами встановлено, що ОСОБА_6, звертаючись із заявою про забезпечення позову, зазначала, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру може значно утруднити виконання можливого рішення суду у цій справі про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної квартири, оскільки відповідач повідомляла про намір відчужити належну їй квартиру.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, враховуючи характер спору і суть позовних вимог, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позовупропорційно до заявлених позовних вимог, тимчасово заборонившивідповідачу вчиняти дії, пов'язані з відчуженням належної їй на праві власності квартири. Застосований судом першої інстанції захід забезпечення позову є співмірнимз позовними вимогами та не є надмірно обтяжливим для особи, по відношенню до якої такий захід застосований.

Вжитий захід спрямований на попередження недобросовісної поведінки відповідача на час розгляду судового спору, недопущення з її боку дій, які можуть ускладнитиу майбутньому виконання ймовірного судового рішення.

Згідно частини 1 статті 159 ЦПК України у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частини 1 статті 159 ЦПК України, підстав або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.

Статтею 154 ЦПК України визначений порядок здійснення зустрічного забезпечення.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Правильність застосування судами норм процесуального права при вирішенні питання провжиття заходів забезпечення позову, мотивуванні судових рішень не викликає розумних сумнівів.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня

2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 березня 2019 рокує необґрунтованою.

Згідно з частиною 5 статті 394 ЦПК України, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 , 5 та 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5

на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 березня 2019 року, винесені за результатами розгляду заяви про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Катерина Юріївна, про визнання договору купівлі-продажу недійсним- відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. В. Білоконь

С. Ф. Хопта