Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 20.01.2019 року у справі №489/3128/18

Ухвала

Іменем України

06 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 489/3128/18

провадження № 61-372св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відмову від позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу", ОСОБА_2 про визнання дій щодо реєстрації незаконними, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зобов'язання державного реєстратора поновити запис про право власності за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 25 липня 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 25 липня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконними дії Миколаївської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на нежитлові приміщення загальною площею 235,4 кв. м, які розташовані на першому поверсі житлового будинку літ. А-5 за адресою: АДРЕСА_1.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 40971689, від 07 травня 2018 року про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення загальною площею 235,4 кв. м на першому поверсі житлового будинку літ. А-5 за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2, винесене державним реєстратором Миколаївською філією комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" за номером запису права власності 26032699. Поновлено запис про право власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення загальною площею 235,4 кв. м на першому поверсі житлового будинку літ. А-5 за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1. В решті позову відмовлено. Стягнуто з Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 409,60 грн.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року апеляційну скаргу Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" задоволено частково, рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 25 липня 2018 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано незаконними дії Миколаївської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на нежитлові приміщення загальною площею 235,4 кв. м, розташовані на першому поверсі житлового будинку літ. А-5 за адресою: АДРЕСА_1. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 40971689, від 07 травня 2018 про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення загальною площею 235,4 кв. м на першому поверсі житлового будинку літ. А-5 за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2, винесене державним реєстратором Марянчук Н. В.

Миколаївської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" за номером запису права власності 26032699. У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання державного реєстратора Миколаївської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" поновити запис про право власності на об'єкт нерухомого майна відмовлено. Стягнуто з Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 409,60 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

26 грудня 2018 року ОСОБА_2 подав засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 25 липня 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 17 січня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі, витребувано її матеріали з Ленінського районного суду міста Миколаєва та відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання постанови Миколаївського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року.

17 липня 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду заяву, в якій зазначила, що вона, користуючись наданим їй процесуальним правом, відмовляється від своїх позовних вимог у повному обсязі, з наслідками закриття провадження у справі ознайомлена і просить прийняти її заяву про відмову від позову в повному обсязі та закрити провадження в цій справі.

Заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною 3 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Відповідно до статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Згідно з пунктом 4 частини 1 , частиною 2 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до частини 2 статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Згідно зі статтею 408 ЦПК України незалежно від того, за касаційною скаргою кого з учасників справи було відкрито касаційне провадження, у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони мають право укласти між собою мирову угоду з додержанням правил статтею 408 ЦПК України, що регулюють порядок і наслідки вчинення цих процесуальних дій. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статтею 408 ЦПК України, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право у передбачених пункту 6 частини 1 статті 409 ЦПК України випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині.

На телефонний запит, зроблений консультантом Верховного Суду 01 квітня 2020 року, за телефонним номером ОСОБА_1 НОМЕР_1 з проханням підтвердити відмову від позову та пояснити, чи зрозумілі їй наслідки такої відмови, позивач у телефонному режимі підтвердила відмову від поданого нею позову, наслідки відмови від позову їй роз'яснені та зрозумілі.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 подала заяву про відмову від позову, яка відповідає вимогам статті 206 ЦПК України, необхідно прийняти її відмову від позову, визнати судові рішення місцевого та апеляційного суду в цій справі нечинними і закрити провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Аналогічні положення закріплені у частині 4 статті 7 Закону України "Про судовий збір", яка встановлює підстави та порядок повернення судового збору.

За подання касаційної скарги ОСОБА_2 сплатив судовий збір в розмірі 2 819,20
грн.

Отже, ОСОБА_2 необхідно повернути 1 409,60 грн (2 819,20 грн х 50 %) судового збору.

Керуючись статтями 142, 206, 255, 408, 409 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відмову від позову задовольнити.

Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову до Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу", ОСОБА_2 про визнання дій щодо реєстрації незаконними, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зобов'язання державного реєстратора поновити запис про право власності.

Визнати нечинними рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 25 липня 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу", ОСОБА_2 про визнання дій щодо реєстрації незаконними, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зобов'язання державного реєстратора поновити запис про право власності.

Повернути ОСОБА_2 з державного бюджету 1 409,60 грн судового збору, сплаченого ним за подання касаційної скарги, згідно з квитанцією від 26 грудня 2018 року № ПН 562.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук С. О. Карпенко М. Ю. Тітов