Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.03.2019 року у справі №619/1893/17

Ухвала

23 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 619/1893/17

провадження № 61-4901св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - заступник прокурора Харківської області в інтересах держави

в особі: Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, Фонду державного майна України,

відповідачі:Пересічанська селищна рада Дергачівського району Харківської області, ОСОБА_1,

треті особи:Державна служба України з питань геодезії, картографії

та кадастру, публічне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Курорт Березівські Мініральні води" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця",

особа, яка подала касаційну скаргу - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 19 вересня 2017 року у складі судді

Болибока Є. А. та постанову Апеляційного суду Харківської області

від 16 травня 2018 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Кругової С. С., Маміної О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі: Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, Фонду державного майна України звернувся до суду з позовом

до Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області та ОСОБА_1, треті особи: Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, публічного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

(далі - ПАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця") та дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Курорт Березівські Мініральні води" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі - ДП "КС "Курорт Березівські Мініральні води" ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця"), про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що на момент створення акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця" майно, передане йому Федерацією незалежних профспілок України, а відтак, і земельні ділянки на яких воно розташовано, перебували у державній власності, а тому, як вважав позивач, могли бути відчужені виключно за згодою власника, а саме держави.

Зазначав, що у ході вивчення рішень Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 07 квітня 2005 року

та 28 лютого 2006 року про припинення права постійного користування землею ДП "Санаторій "Березівські Мінеральні води" прокуратурою було встановлено, що вони прийняті без згоди Фонду державного майна України, що є, як він вважав, порушенням статей 84, 142 ЗК України.

Прокуратурою було встановлено протиправну зміну державної власності

на землю оздоровчого призначення площею 62,3 га ДП "Санаторій Березівські Мінеральні води" на правовий статус земель комунальної власності Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області, яка розпочала процес приватизації та передачі в оренду вказаних земель.

Рішенням Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 30 вересня 2010 року було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам для індивідуального дачного будівництва за рахунок земель оздоровчого призначення

з віднесенням до категорії земель рекреаційного призначення та передано

у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0,10 га,

що розташована по АДРЕСА_1.

Зазначав, що на підставі вказаного рішення ОСОБА_1 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку (серія ЯЛ № 076924), який зареєстровано у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011069300129.

Вважав, що рішення селищної ради про передачу у власність ОСОБА_1 земельну ділянку підлягає скасуванню у зв'язку із порушенням вимог статей 12, 118, 121, 122, 149 ЗК України та пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки воно прийняте

за відсутності відповідного рішення (погодження) Фонду Державного майна України та прийняття рішення компетентним органом виконавчої влади щодо вилучення із постійного користування ДП "Санаторій "Березівські Мінеральні води" земельної ділянки без згоди власника землі, подальшої зміни цільового призначення земельної ділянки та поза межами повноважень.

У результаті протиправного набуття ОСОБА_1 права власності

на вищевказану земельну ділянку, як він вважав, порушено інтереси держави в особі Фонду Державного майна України та Дергачівської районної держадміністрації.

З урахуванням викладеного, заступник прокурора Харківської області

в інтересах держави в особі: Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, Фонду державного майна України просив суд: недійсним та скасувати рішення Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 30 вересня 2010 року про безоплатну передачу

у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки, що знаходиться

по АДРЕСА_1; визнати недійсним державний акт на право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, який зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю

та право постійного користування землею, договорів оренди землі

за № 011069300129 (серія державного акта на право власності на земельну ділянку ЯЛ № 076924, кадастровий номер 6322056501:00:000:0249), скасувати його державну реєстрацію; скасувати державну реєстрацію спірної земельної ділянки шляхом скасування кадастрового номера 6322056501:00:000:0249.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області

від 19 вересня 2017 року позов заступника прокурора Харківської області

в інтересах держави в особі: Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, Фонду державного майна України задоволено.

Визнано недійсним та скасовано рішення Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 30 вересня 2010 року про безоплатну передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1000 га, яка знаходиться по

АДРЕСА_1.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 076924 площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, виданий

на ім'я ОСОБА_1 та зареєстрований 05 листопада 2010 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі

за № 011069300129, кадастровий номер 6322056501:00:000:0249, скасувавши його державну реєстрацію.

Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1000 га,

яка розташована за адресою:

АДРЕСА_1, шляхом скасування кадастрового номера undefined.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду мотивовано тим, що право власності на спірну земельну ділянку було набуто відповідачем неправомірно, що є, як вважав суд першої інстанції, підставою для визнання недійсним державного акта та скасування державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 16 травня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4, залишено без задоволення.

Заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 19 вересня 2017 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінив докази у їх сукупності та дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі: Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, Фонду державного майна України, оскільки право власності на земельну ділянку набуто відповідачкою неправомірно, що є підставою для визнання недійсним державного акта та скасування державної реєстрації права власності

на земельну ділянку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у березні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій

й передати справу на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не залучили її до участі у справі, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як вона вважала, порушують її права та інтереси, оскільки вона

є власником спірної земельної ділянки.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2019 року було поновлено строк

на апеляційне оскарження заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 19 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 16 травня 2018 року, відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи

із Дергачівського районного суду Харківської області.

У квітні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2020 року вказану справу призначено до розгляду.

Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції

до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні

чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 3 статті 53 ЦПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи

до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права

та обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Таким чином, залучення до участі у справі третьої особи належить

до процесуальних повноважень суду першої інстанції.

Згідно частини 4 статті 389 ЦПК України (у редакції чинній станом

на час звернення ОСОБА_2 із касаційною скаргою) особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси

та (або) обов'язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси

та (або) обов'язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. Після відкриття касаційного провадження

за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.

Таким чином, законодавцем встановлено порядок звернення до суду особи яка не брала участь у справі, на рішення суду першої інстанції, яке може вплинути на її права та інтереси, то така особа має звернутись спочатку

до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, а в подальшому, у разі необхідності, до суду касаційної інстанції.

Звертаючись з касаційною скаргою до Верховного Суду ОСОБА_2 посилалась на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не залучили

її до участі у справі, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій порушують її права та інтереси, оскільки спірна земельна ділянка належить їй на праві власності.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 не приймала участь

у справі.

Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_2 не зверталась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції з підстав не залучення її до участі у справі та з підстав того, що рішення суду першої інстанції може вплинути на її права та інтереси.

Таким чином ОСОБА_2 у супереч вимог частини четвертої

статті 389 ЦПК України (у редакції чинній на час її звернення із касаційною скаргою) передчасно звернулась із цією касаційною скаргою до Верховного Суду, тому Верховний Суд вважає, що касаційне провадження

за її касаційною скаргою на заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 19 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 16 травня 2018 року відкрито помилково та підлягає закриттю.

Керуючись статтями 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області

від 19 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 16 травня 2018 року у справі за позовом заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі: Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, Фонду державного майна України до Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області, ОСОБА_1, треті особи: Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, публічне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Курорт Березівські Мініральні води" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця",

про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акта на право власності

на земельну ділянку, скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки, закрити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович