Ухвала

23 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 369/10789/14-ц

провадження № 61-34405св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик",

треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2017 року у складі судді Пінкевич Н. С. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 20 червня 2017 року у складі колегії суддів: Фінагєєва В. О., Ігнатченко Н. В., Кашперської Т.

Ц.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (далі - ПАТ "КБ "Хрещатик"), треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик", про зобов'язання вчинити дії.

Позовна заява мотивована тим, що 24 квітня 2013 року між ним та ПАТ "КБ "Хрещатик" укладено договір банківського вкладу (депозит) на суму ~money0~ на строк з 24 квітня 2013 року до 24 липня 2013 року.

У липні 2013 року він зняв частину коштів, а залишок суми у розмірі ~money1~ знову розмістив в банку, уклавши новий договір строком на 12 місяців - до 24 липня 2014 року. Банк належно виконував свої зобов'язання та на його рахунок нараховувались відсотки за користування коштами до травня 2014 року. Проте, у червні 2014 року банк перестав нараховувати відсотки. У липні 2014 року йому стало відомо, що кошти на його депозитному рахунку відсутні. За умовами договору він мав право на дострокове розірвання договору та повернення коштів. Разом з тим, відповідач повідомив, що за даними бухгалтерського обліку договори банківського вкладу не обліковуються у банку, тому відмовився повертати кошти у розмірі ~money2~

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд: визнати укладеним депозитний договір № 543/2013-222 від 24 квітня 2013 року між ним та ПАТ "КБ "Хрещатик" на загальну суму ~money3~; визнати його вкладником ПАТ КБ "Хрещатик" на суму ~money4~ згідно депозитного договору № 543/2013-222 від 24 квітня 2013 року; визнати за ним, як за вкладником, право на відшкодування заборгованості ПАТ "КБ "Хрещатик" на частину вкладу у розмірі ~money5~ згідно депозитного договору № 543/2013-222 від 24 квітня 2013 року за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування; зобов'язати ПАТ
"КБ "Хрещатик" включити до бази даних про вкладників інформацію про депозитний договір № 543/2013-222 від 24 квітня 2013 року, укладений між ним та ПАТ "КБ "Хрещатик" на загальну суму ~money6~, залишок неповернутої суми у розмірі ~money7~ та зобов'язати ПАТ "КБ "Хрещатик" надати ці зміни у бази даних про вкладників до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У листопаді 2014 року ПАТ "КБ "Хрещатик" звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору банківського вкладу.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що до подання позову ПАТ "КБ "Хрещатик" розглядав заяву ОСОБА_1 про повернення вкладу від 04 червня 2014 року. По факту відсутності коштів було проведено службове розслідування та ревізію Київського регіонального відділення за період 2011-2014 роки. За результатами перевірок встановлено, що за даними бухгалтерського обліку банку в Київському регіональному відділенні зареєстровано договір банківського вкладу "Оберіг" на 12 місяців № 222Б-385933, що був укладений 24 липня 2013 року між сторонами на суму ~money8~, а договір банківського вкладу на суму ~money9~ банком не укладався, не реєструвався у системі обліку депозитів банку та, як наслідок, у матеріалах справ Київського регіонального відділення відсутні будь-які документи щодо його укладення. ОСОБА_1 не надав жодного документа, який би підтверджував внесення коштів на депозитний рахунок. Він не міг внести кошти у сумі ~money10~ на депозитний рахунок у зв'язку з тим, що рахунок, вказаний у договорі, не існує.

Ураховуючи наведене, ПАТ "КБ "Хрещатик" просило судвизнати недійсним укладений між сторонами договір № 543/2013-222 банківського вкладу "Оберіг" в національній валюті із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу від 24 квітня 2013 року на суму ~money11~

Протокольною ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 листопада 2014 року зустрічний позов ПАТ "КБ "Хрещатик" було прийнято судом до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 20 червня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано депозитний договір № 543/2013-222 від 24 квітня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ "КБ "Хрещатик" на загальну суму ~money12~ укладеним.

Визнано ОСОБА_1 вкладником ПАТ "КБ "Хрещатик" на суму ~money13~ згідно депозитного договору № 543/2013-222 від 24 квітня 2013 року.

Визнано за вкладником ОСОБА_1 право на відшкодування заборгованості ПАТ "КБ "Хрещатик" на частину вкладу у розмірі ~money14~ згідно депозитного договору № 543/2013-222 від 24 квітня 2013 року за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування.

Зобов'язано ПАТ "КБ "Хрещатик" включити до бази даних про вкладників інформацію про депозитний договір № 543/2013-222 від 24 квітня 2013 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ "КБ "Хрещатик" на загальну суму ~money15~, та залишок неповернутої суми в розмірі ~money16~ та зобов'язати ПАТ "КБ "Хрещатик" надати ці зміни у бази даних про вкладників до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У задоволенні зустрічного позову ПАТ "КБ "Хрещатик" відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що ПАТ "КБ "Хрещатик" не довело неприйняття коштів у ОСОБА_1, фіктивність чи підробку квитанції або існування будь-яких інших фінансових зобов'язань між сторонами. Наявні у матеріалах справи квитанції містять печатку банку та підписи уповноважених осіб, що підтверджується висновком експерта.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суди зазначили, що при укладенні договору від 24 квітня 2013 року сторони діяли вільно, на власний розсуд визначили характер договору, його умови (зміст), договір підписаний уповноваженими особами та містить печатку установи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ "КБ "Хрещатик" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, а зустрічний позов ПАТ "КБ "Хрещатик" задовольнити.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 повинні розглядатися адміністративним судом у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу банку, в якому вказує, що доводи скарги є необґрунтованими, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, тому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У червні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ справу передано до Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А.

Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року справу призначено до розгляду.

Справу необхідно передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції, крім випадків, якщо:

1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції;

2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб'єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;

3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб'єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

Згідно із частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки касаційна скарга містить доводи щодо порушення судами правил предметної та суб'єктної юрисдикції.

При цьому, Верховний Суд виходить того, що ПАТ "КБ "Хрещатик" в апеляційній скарзі зазначало про те, що спір є публічно-правовим і належить до розгляду адміністративними судами. Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїх постановах висновки щодо юрисдикції у подібних правовідносинах. Проте, враховуючи, що ОСОБА_1 заявлено кілька вимог, які можуть відноситися до різних видів судових юрисдикцій, беручи до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, які неодноразово уточнювалися, та з метою формування єдності судової практики, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне передати справу до Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись частиною 6 статті 403, частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу № 369/10789/14-ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Костенко Ігор Іванович, про зобов'язання вчинити дії та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору банківського вкладупередати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Б. І. Гулько Р. А. Лідовець Ю.

В. Черняк