Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 06.08.2019 року у справі №208/4173/18

Ухвала

02 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 208/4173/18

провадження № 61-13861ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 жовтня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" про стягнення авторської винагороди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (далі - ПАТ "ДМК") на свою користь авторську винагороду за використання корисної моделі "Верстат для порізки вогнетривкої цегли", патент № НОМЕР_1 (заявка на видачу патенту від 12 лютого 2013 року №u201301656) за 2016,2017 роки у розмірі 38 162,64 грн, річні відсотки від простроченої суми у розмірі 857,88 грн, пеню у розмірі 3
477,47 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 848,33 грн.

На обґрунтування позову зазначив, що в період з 02 вересня 1980 року по 27 жовтня 2017 року він працював у ПАТ "ДМК" у конструкторському бюро, з 12 жовтня 1995 року був призначений на посаду начальника лабораторії механізації сталеплавильного виробництва, 09 липня 2013 року у зв'язку з вдосконаленням структури управління комбінатом був призначений на посаду начальника лабораторії по розробці засобів механізації центральної лабораторії автоматизації механізації, з 04 жовтня 2013 року у зв'язку з вдосконаленням структури управління комбінатом був призначений на посаду в проектно-конструкторський відділ начальником бюро. За період свої трудової діяльності неодноразово був нагороджений відзнаками за винахідницьку та раціоналізаторську діяльність на ПАТ "ДМК ", у 2003 році на ПАТ "ДМК" був визнаний "Найкращим Винахідником 2003 року", у 2007 році Указом Президента України від 21 лютого 2007 року № 132 йому присвоєно звання "Заслуженого раціоналізатора України".

У 2013 році групою авторів, до складу якої входив і ОСОБА_1, був запропонований пристрій для порізки вогнетривкої цегли, що використовується у металургії. На підставі договору № 1/13 від 07 лютого 2013 року про уступку права на отримання патенту на корисну модель авторами корисної моделі "Верстат для порізки вогнетривкої цегли" ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 права на отримання патенту на вказану корисну модель на договірній основі були передані ПАТ "ДМК".

27 серпня 2013 року відповідно до Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" Державною службою інтелектуальної власності України видано Патент № НОМЕР_1 на корисну модель "Верстат для порізки вогнетривкої цегли" (заявка на видачу патенту від 12 лютого 2013 року №u201301656).

Відповідно до пункту 1 Договору № 1/13 від 07 лютого 2013 року комбінат зобов'язується подати до ДП "Український інститут промислової власності" заявку на видачу патенту на корисну модель "Верстат для порізки вогнетривкої цегли" в чотиримісячний строк від дати одержання повідомлення від авторів про створену ними корисну модель, а також вжити усіх необхідних заходів, необхідних для одержання патенту та підтримання його чинності.

Відповідно до пункту 5 Договору № 1/13 від 07 лютого 2013 року комбінат зобов'язується сплатити авторам корисної моделі винагороду в розмірі 10 % (десять відсотків) від собівартості верстата для порізки вогнетривкої цегли при умові його використання у власному виробництві. Відповідно до пункту 12 Договору № 1/13 від 07 лютого 2013 року договір укладено на строк дії патенту.

За угодою про розподіл авторської винагороди за використання на комбінаті ПАТ "ДМК" корисної моделі "Верстат для порізки вогнетривкої цегли" патент № НОМЕР_1, укладеною між авторами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 вирішено, що винагорода кожного автора корисної моделі дорівнює 20 % від загальної суми винагороди. 15 лютого 2013 року є датою початку використання корисної моделі, про що свідчить Акт ПАТ "ДМК" від 19 лютого 2013 року про використання об'єкта права інтелектуальної власності.

Відповідно до наказу ПАТ "ДМК" № 1246 від 16 жовтня 2013 року "Про виплату авторської винагороди за використання корисної моделі патент № НОМЕР_1" за перший рік використання корисної моделі автору ОСОБА_1 виплачена авторська винагорода у розмірі 6 360,44 грн відповідно до угоди про розподіл авторської винагороди за використання корисної моделі.

Додатковою угодою від 02 грудня 2014 року до договору № 1/13 від 07 лютого 2013 року про уступку права на отримання патенту на корисну модель "Верстат для порізки вогнетривкої цегли", патент № НОМЕР_1, укладеною між сторонами ПАТ "ДМК" та авторами, вирішено, що при умові розширення зони використання корисної моделі та/або у разі застосування її в декількох технологічних процесах, комбінат зобов'язується сплатити авторам корисної моделі винагороду в розмірі 30 % (тридцять відсотків) від собівартості верстата для порізки вогнетривкої цегли за другий та кожен наступний рік використання корисної моделі у власному виробництві. Виконання цієї умови підтверджується актом про використання об'єкта інтелектуальної власності від 10 лютого 2014 року.

Факт використання корисної моделі у 2014,2015 роках підтверджується наказами ПАТ "ДМК" від 09 квітня 2014 року № 426 та від 15 січня 2015 року № 58 "Про виплату авторської винагороди за використання корисної моделі патент № НОМЕР_1", згідно з якими за другий та третій рік використання корисної моделі автору ОСОБА_1 виплачена авторська винагорода у розмірі 19 081,32 грн на рік.

Зазначав, що за 2016,2017 роки, тобто за четвертий та п'ятий рік використання корисної моделі "Верстат для порізки вогнетривкої цегли", патент № НОМЕР_1, авторська винагорода позивачу не виплачена, хоча ПАТ "ДМК" був виданий наказ від 23 березня 2016 року № 356 "Про виплату авторської винагороди за використання корисної моделі патент № НОМЕР_1" та постанова від 12 лютого 2016 року № 8 за четвертий рік використання корисної моделі та доповнення до Акту про використання на комбінаті корисної моделі у п'ятому році використання, що підтверджують факт використання корисної моделі у 2016,2017 роках, автором якої є ОСОБА_1.

На неодноразові звернення до ПАТ "ДМК" про виплату заборгованості з авторської винагороди за використання корисної моделі "Верстат для порізки вогнетривкої цегли" позивач отримував листи без конкретної та чіткої відповіді на поставлені запитання.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 просив стягнути з ПАТ "ДМК" суму боргу, річні відсотки від простроченої суми, пеню та інфляційні втрати, а всього 45 346,32
грн.

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволений у повному обсязі.

Стягнуто з ПАТ "ДМК" авторську винагороду за використання корисної моделі "Верстат для порізки вогнетривкої цегли" (патент № НОМЕР_1, заявка на видачу патенту від 12 лютого 2013 року №u201301656) за 2016,2017 роки у розмірі 38
162,64 грн, річні відсотки від простроченої суми у розмірі 857,88 грн, пеню у розмірі 3 477,47 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 848,33 грн, разом - 45
346,32 грн. Також вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 травня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ "ДМК" залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

ПАТ "ДМК" звернулося у липні 2019 року засобами поштового зв'язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Заводського районного суду м.

Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 жовтня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 травня 2019 року у вищевказаній справі.

У своїй касаційній скарзі ПАТ "ДМК" просить, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є стягнення коштів у загальному розмірі 45 346,32
грн, (що складаються з суми авторської винагороди у розмірі 38 162,64 грн, відсотків від простроченої суми у розмірі 857,88 грн, пені в розмірі 3 477,47
грн, інфляційних витрат у розмірі 2 848,33 грн), що є меншою сумою, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (192 100,00 грн), а тому у розумінні ЦПК України справа є малозначною.

Судом апеляційної інстанції в резолютивній частині оскаржуваної постанови від 22 травня 2019 року зазначено, що вона може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Посилання заявника на те, що касаційна скарга стосується декількох питань права, які мають фундаментальне значення для вирішення спорів в сфері авторського права щодо правових підстав для виплати авторської винагороди (зокрема чи поширюється на патентодержателя-роботодавця право попереднього користування (права продовження безоплатного користування) технологічного (технічного) вирішення, тотожного заявленому винаходу (корисній моделі); яке саме використання корисної моделі патентодержателем є підставою для виникнення у автора (винахідника) на отримання авторської винагороди за таке використання; чи є наявність деклараційного патенту на корисну модель із наведеним в ньому переліком авторів (винахідників) безспірним та достатнім доказом дійсного авторства позивача на корисну модель), Верховний Суд відхиляє з огляду на те, що вони по своїй суті зводяться до незгоди заявника з правовими висновками судів та не наведено підтвердження, в чому оскаржувані рішення не відповідають єдиній правозастосовчій практиці з відповідних питань.

Посилання ПАТ "ДМК", що справа має для нього виняткове значення, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях фактично було встановлено преюдиційний факт настання обставин, що зумовлюють виникнення у заявника такого обов'язку, тому у разі звернення позивачем або іншими особами, зазначеними як автори корисної моделі, із аналогічними позовами про виплату авторської винагороди за використання ПАТ "ДМК" у власній діяльності верстату для порізки вогнетривкої цегли заявник вже не може спростувати дані обставини в інших спорах в силу приписів частини 4 статті 82 ЦПК України, ґрунтуються на припущеннях та нічим не підтверджені, відповідно Верховним Судом не приймаються до уваги.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, а обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, не підтвердились, то відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 19 389 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 жовтня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" про стягнення авторської винагороди відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. Ю. Гулейков