Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.03.2019 року у справі №619/1021/18

Ухвала

06 травня 2019 року

м. Київ

справа № 619/1021/18

провадження № 61-5502ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення частки права власності,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 21 серпня 2018 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 компенсації витрат відповідача на правничу допомогу відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 задоволено.

Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 21 серпня

2018 року скасовано.

Клопотання представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 про компенсацію судових витрат задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу в розмірі 9
000,00 грн.

12 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся через засоби поштового зв'язку до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року та залишити в силі ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 21 серпня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року за клопотанням представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 про компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення частки права власності, з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.

У квітні 2019 року ОСОБА_1 подав через засоби поштового зв'язку до Верховного Суду клопотання про постановлення окремої ухвали.

Клопотання мотивовано тим, що Харківським апеляційним судом у складі колегії суддів: Сащенко І. С., Коваленко І. П., Тичкової О. Ю., при прийнятті постанови від 26 лютого 2019 року було грубо порушено норми процесуального права (частин 1 -2 статті 263, частини 2 статті 258, частини 2 статті 381 ЦПК України), що стало наслідком прийняття завідомо неправомірного судового рішення.

ОСОБА_1 посилається на те, що, відмовляючи у відкритті касаційного провадження, Верховний Суд зазначив, що оскаржувана постанова апеляційного суду не може бути переглянута у касаційному порядку по суті, оскільки вона прийнята усупереч вимогам ЦПК України, так як, задовольняючи клопотання про компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи, апеляційний суд, у силу частини 2 статті 258 та частини 2 статті 381 ЦПК України, мав постановити ухвалу, а не приймати постанову.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1, посилаючись на статтю 262 ЦПК України, просить постановити окрему ухвалу щодо порушення Харківським апеляційним судом норм пресувального права.

У частині 10 статті 262 ЦПК України передбачено, що суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення.

Відповідно до статті 420 ЦПК України суд касаційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статті 420 ЦПК України, може постановити окрему ухвалу.

Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду грубі порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли.

Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального права, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.

Аналіз наведених правил дає підстави для висновку, що питання про постановлення окремої ухвали вирішується судом під час вирішення спору у разі наявності для того достатніх правових підстав та не підлягає вирішенню після відмови у відкритті касаційного провадження.

Враховуючи викладене, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про постановлення судом касаційної інстанції окремої ухвали слід відмовити.

Керуючись статтями 260, 262, 420 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення частки права власності.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. П. Курило