Ухвала

02 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 750/3046/19

провадження № 61-20854ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.

Чернігів від 27 червня 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3, про захист прав споживачів та стягнення завданих збитків,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3, про захист прав споживачів та стягнення завданих збитків.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що він користувався послугами платної автостоянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що належить ФОП ОСОБА_2 для зберігання транспортного засобу - автомобіля марки "Renault-Trafik", реєстраційний номер НОМЕР_1, який внаслідок пожежі за вищевказаною адресою, 22 листопада 2018 року був пошкоджений, чим завдано збитки. Позивач вважає, що відповідачем не виконано належним чином обов'язків за договором зберігання транспортного засобу, що є підставою для відшкодування йому збитків на підставі статтей 22, 526, 623, 624, 936, 937, 942, 950, 951 ЦК України, п. п. 1,8,27 "Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 115, та Закону України "Про захист прав споживачів". На підставі вищевказаного позивач просив позов задовольнити та стягнути з відповідача на свою користь 236 800 грн в рахунок відшкодування матеріальних збитків та 8 100,00 грн судових витрат.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігів від 27 червня 2019 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігів від 27 червня 2019 року - без змін.

19 листопада 2019 року ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігів від 27 червня 2019 року, постанову Чернігівського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пунктів 1 та 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховний Суд вважає, що ця справа є малозначною в силу своїх властивостей, при цьому суд врахував предмет позову та характер правовідносин, у яких виник спір, а саме, що справа належить до однієї з найпоширеніших категорій справ. Ціна позову (236 800,00 грн) є меншою, ніж п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (960 500,00 грн).

Крім того, при визначенні справи малознаною Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер, предмет та ціну позову у даній справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена у загальних положеннях частина 6 статті 19 ЦПК України, то вона поширюються й на касаційне провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігів від 27 червня 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3, про захист прав споживачів та стягнення завданих збитків, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Сердюк