Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.05.2019 року у справі №303/1755/17

УХВАЛА

03 вересня 2019 року

місто Київ

справа № 303/1755/17

провадження № 61-9138ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 грудня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про витребування квартири від добросовісного набувача та скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 03 травня 2019 року звернулася із застосуванням засобів поштового зв'язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначені судові рішення.

Заявником у касаційній скарзі зазначено, що строк пропущений з поважних причини, оскільки про оскаржуване рішення заявник дізналась лише 27 квітня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2019 року касаційну скаргу заявника залишено без руху. Судом запропоновано подати клопотання про поновлення строків на касаційне оскарження судових рішень із зазначенням інших підстав, оскільки наведені ОСОБА_1 доводи про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження не дають достатніх підстав для визнання їх поважними.

Копія ухвали суду направлена заявнику двічі за поштовою адресою, яка зазначена у касаційній скарзі.

Також, копія ухвали направлена представнику ОСОБА_4 та отримана нею 20 липня 2019 року.

Відповідно до частини 1 статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.

Згідно з частиною 7 статті 273 ЦПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.

Заявник з часу подання у травні 2019 року касаційної скарги, до Верховного Суду зі заявами (клопотаннями) не зверталась, рухом касаційної скарги не цікавилась.

За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод

(далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

У § § 46,47 рішення ЄСПЛ від 29 жовтня 2015 року у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі "Ryabykh v. Russia", заява № 52854/99, §§ 51 і 52, ECHR 2003-Х). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України", заява № 3236/03, § 41, від 03 квітня 2008 року).

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі "Олександр Шевченко проти України ", та "Трух проти України" (ухвала) від 14 жовтня 2003 року).

Статтею 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Ураховуючи, що Верховним Судом здійснені заходи щодо належного повідомлення заявника про необхідність усунути недоліки касаційної скарги, шляхом подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, проте, заявник вважається повідомленим про судове рішення, суд позбавлений процесуальної можливості вирішити питання поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без наявності відповідного клопотання.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.

Керуючись статтею 393, пунктом 4 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про витребування квартири від добросовісного набувача та скасування державної реєстрації за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 грудня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 27 лютого2019 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний