Ухвала

20 червня 2019 року

м. Київ

справа № 202/781/14-ц

провадження № 61-13544св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Шиповича В.

В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",

представник позивача - Іванова Світлана Олександрівна,

відповідачі: публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк", товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор", ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 вересня 2015 року у складі судді Зосименко С. Г. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2016 року у складі колегії суддів: Пономарь З. М., Петешенкової М. Ю., Черненкової Л. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор" (далі - ТОВ "Фктор"), публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" (далі - ПАТ "Акцент-Банк") про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 27 грудня 2006 року між банком та "M&T Toys LTD" було укладено договір комісії про відкриття акредитиву на суму 264 000 євро та кредитний договір від 16 серпня 2007 року, за умовами якого банк за рахунок міжбанківського кредиту KOMERCNI BANKA зобов'язався надати позичальнику "M&T Toys LTD" кредит у вигляді не поновлювальної кредитної лінії з лімітом у розмірі 457 600 євро для поповнення оборотних активів, призначених для проведення платежу по акредитиву № 1607/4040/ІМРА та акредитиву № 1607/4039/ІМРА. Згідно графіка погашення кредиту, наведеного у додатку № 1 до указаного договору погашення здійснюється у період з 30 травня 2008 року по 30 листопада 2012 року десятьма платежами по 45 760 євро. За додатковою угодою, укладеною директором Кіпрського філіалу "ПриватБанк" та компанією "M&T Toys Limited", викладено нову редакцію погашення кредиту, за яким його погашення здійснюється шістьма платежами з 15 серпня 2008 року по 15 лютого 2011 року по 45 760 євро, а останній платіж - 228 800 євро. На забезпечення виконання зобов'язань "M&T Toys LTD" за указаними договорами 16 серпня 2007 року Міжнародною банківською одиницею "ПриватБанк" (Нікосія, Кіпр) та ТОВ "Фактор" було укладено договір поруки № 1-2, між Міжнародною банківською одиницею "ПриватБанк" (Нікосія, Кіпр) та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 1-3, між Міжнародною банківською одиницею "Приватбанк" (Нікосія, Кіпр) та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 1-4,20 березня 2013 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ПАТ "Акцент-Банк" було укладено договір поруки.

"M&T Toys LTD" зобов'язання за указаними договорами належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 03 січня 2014 року за договором комісії утворилась заборгованість у розмірі 987 923,06 євро, що складається з: 275 739,97 євро - заборгованість за кредитом, 207 371,57 євро - заборгованість за процентами за користування кредитом, 504 811,52 євро - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; за кредитним договором у розмірі 1 533 125,63 євро, що складається з: 411 840,00 євро - заборгованість за кредитом, 421 407,33 євро - заборгованість за процентами за користування кредитом, 699 878,30 євро - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2010 року стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Тойс" (далі - ТОВ "Фактор Тойс "), ТОВ "Фактор", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 4 733 430 грн 98 коп. заборгованості за договором комісії про відкриття акредитива від 27 грудня 2006 року, з ТОВ "Фактор Тойс ", ТОВ "Фактор", ОСОБА_1, ОСОБА_2 та товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "ВЕРУС" (далі - ТОВ "УФА "ВЕРУС") 1 083 грн 26 коп. заборгованості за договором комісії про відкриття акредитива від 27 грудня 2006 року, з ТОВ "Фактор Тойс ", ТОВ "Фактор", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 2 514 269 грн 32 коп. заборгованості за кредитним договором від 16 серпня 2007 року, з ТОВ "Фактор Тойс ", ТОВ "Фактор", ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ТОВ
"УФА "ВЕРУС" 1 083 грн 26 коп. заборгованості за кредитним договором від 16 серпня 2007 року.

Ураховуючи викладене, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості за договором комісії від 27 грудня 2006 року у розмірі 550 961,39 євро, що еквівалентно 6 083 456 грн 72 коп., та складається з: 163 663,37 євро - процентів, 378 298,02 євро - пені та за кредитним договором від 16 серпня 2007 року у розмірі 1 301 023,52 євро, що еквівалентно 14 365 290
грн 23 коп., та складається з: 274 560 євро - заборгованості за кредитом, 352
202,34 євро - заборгованості за процентами, 674 261,18 євро - пені.

Короткий змістрішення суду першої інстанції

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 вересня 2015 року у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено. Провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" до ПАТ "Акцент-Банк ", ТОВ "Фактор" про стягнення заборгованості за кредитним договором закрито.

Рішення районного суду мотивовано тим, що згідно з розрахунком заборгованості, наданим ПАТ КБ "ПриватБанк", заборгованість за кредитним договором почала виникати з лютого 2009 року. У 2010 році позивач звернуся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська щодо стягнення заборгованості за кредитним договором від 16 серпня 2007 року та договором комісії від 27 грудня 2006 року.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2010 року було стягнуто з поручителів заборгованість за указаними договорами, яка виникла станом на 11 березня 2010 року. Строк дії кредитного договору від 16 серпня 2007 року закінчився 15 лютого 2011 року. Строк дії договору комісії від 27 грудня 2006 року закінчився 31 грудня 2008 року. З указаним позовом до суду банк звернувся тільки у січні 2014 року. Таким чином, відсутні правові підстави для стягнення заборгованості за указаним кредитним договором та договором комісії з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як поручителів.

Зобов'язання за кредитним договором від 16 серпня 2007 року та договором комісії від 27 грудня 2006 року було забезпечено шляхом укладання між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Фактор" договору поруки від 16 серпня 2007 року № 1-2 та договором поруки від 20 березня 2013 року, укладеного між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ПАТ "Акцент-Банк". При цьому з урахуванням роз'яснень, викладених у ~law20~, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ПАТ "Акцент-Банк" та ТОВ "Фактор", оскільки такі вимоги підлягають розгляду у порядку господарського судочинства.

Короткий зміст ухвали апеляційного суду

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" відхилено. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 вересня 2015 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що з урахуванням частини 1 статті 553 ЦК України та частин 1 , 4 статті 559 ЦК України, встановлено, що порука фізичних осіб припинена, тому суд першої інстанції обґрунтовано ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову банку про стягнення заборгованості, пред'явленого до поручителів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Спірні правовідносини банку, як юридичної особи, виникли з поручителями: ТОВ "Фактор" та ПАТ "Акцент-Банк" щодо виконання укладених ними договорів, тому суд першої інстанції відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 205 ЦПК України 2004 року ухвалив рішення про закриття провадження у цій частині позовних вимог, що не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у червні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просило скасувати указані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволенні позову банку у повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконним, необґрунтованим й таким, що ухвалені з неправильним застосуванням норм чинного законодавства. Посилалось на те, що судами в частині вирішення позову до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема частину 4 статті 559 ЦК України. Також Індустріальним районним судом м.

Дніпропетровська при ухваленні рішення від 08 вересня 2015 року у вказаній справі було неповно з'ясовано обставини справи та встановлено невідповідність висновків суду обставинам справи. ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось з вимогами до поручителів у межах строків, встановлених чинним законодавством, договір поруки від 16 серпня 2007 року № 1-2, укладений з ТОВ "Фактор", договір поруки від 16 серпня 2007 року № 1-3, укладений з ОСОБА_1, договір поруки від 16 серпня 2007 року № 1-4, укладений з ОСОБА_2, є чинними. Крім того, ПАТ КБ "ПриватБанк" вважало, що строк у договорах поруки встановлено, що виключає застосування до правовідносин норм частини 4 статті 559 ЦК України. Як визначено у пункті 9 договору поруки від 16 серпня 2007 року № 1-4, у пункті 9 договору поруки від 16 серпня 2007 року № 1-3, цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором та договором комісії. Договори поруки є чинними на дату звернення з позовом, оскільки обов'язки боржника щодо сплати заборгованості за кредитним договором та договором комісії не виконані у повному обсязі. Таким чином, ПАТ КБ "ПриватБанк" вважає, що згідно з частиною 4 статті 559 ЦК України підстави для припинення договору поруки відсутні. Крім того, ПАТ "Акцент-Банк", ТОВ "Фактор", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зазначених кредитних правовідносинах діють як солідарні боржники, а предметом спору є однорідні права та обов'язки, що випливають з кредитного договору, договору комісії та договорів поруки. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є засновниками ТОВ "Фактор".

Відповідно до статті 543 ЦК України та у ~law21~ роз'яснено, що оскільки у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, сторонами є як юридичні, так і фізичні особи та з урахуванням вимог статей 15, 16, частини 2 статті 118 ЦПК України 2004 року при визначенні судової юрисдикції суди мають виходити з того, що такі справи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий. Зокрема, це можуть бути позови банку (іншої фінансової установи) до фізичної особи - позичальника і до юридичної особи - поручителя чи навпаки, які виникли з одних і тих самих правовідносин - отримання кредиту.

ПАТ "Акцент-Банк ", ТОВ "Фактор", ОСОБА_1, ОСОБА_2 у зазначених кредитних правовідносинах діють як солідарні боржники, а предметом спору є однорідні права та обов'язки, що випливають з указаного кредитного договору, договору комісії та договорів поруки. Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є засновниками ТОВ "Фактор".

Таким чином, суди попередніх інстанцій, закриваючи провадження в частині позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" до ПАТ "Акцент-Банк" та ТОВ "Фактор" про стягнення заборгованості за кредитним договором, порушили норми процесуального права, зокрема статтю 32 ЦПК України 2004 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 червня 2016 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано з Індустріального районного суду м. Дніпропетровська вищезазначену цивільну справу.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2016 року призначено указану справу до розгляду.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У березні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу

У вересні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення на касаційну скаргу від ТОВ "Фактор", у якому заявник посилався на те, що касаційна скарга ПАТ КБ "ПриватБанк" не підлягає задоволенню, у зв'язку з тим, що доводи касаційної скарги є безпідставними, а оскаржувані судові рішення є мотивованими, законними й ґрунтуються на належних та допустимих доказах, судами попередніх інстанцій вірно застосовано норми матеріального та процесуального права щодо спірних правовідносин.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що 27 грудня 2006 року між Міжнародною банківською одиницею "ПриватБанк" (Нікосія, Кіпр) та "M&T Toys LTD" (Нікосія, Кіпр) було укладено договір комісії № 0611/3589/ІМРА про відкриття акредитиву. За умовами договору комітент "M&T Toys LTD" доручило комісіонеру Міжнародній банківській одиниці "ПриватБанк" інструктувати "ПриватБанк" (Дніпропетровськ, Україна) та укладати за його рахунок акредитивну угоду з ВОТО s. r. o., Словаччина та доручити Garantibank (Амстердам, Нідерланди) додати своє безвідкличне підтвердження вказаному акредитиву. Відповідно до пункту 2 указаного договора Міжнародна банківська одиниця "ПриватБанк" (Нікосія, Кіпр) зобов'язалась забезпечити відкриття акредитива банком-емітентом "ПриватБанк", а комітент "M&T Toys LTD" - сплатити останньому відповідні комісійні винагороди. Місцем виконання договору та законодавством вирішення спорів відповідно до пунктів 6.5., 6.6. указаного договору визначено Кіпр.

16 серпня 2007 року між Міжнародною банківською одиницею "ПриватБанк" (Нікосія, Кіпр) та "M&T Toys LTD" (Нікосія, Кіпр) було укладено кредитний договір, за умовами якого банк за рахунок Міжбанківського кредиту KOMERCNI BANKA зобов'язався надати позичальнику "M&T Toys LTD" кредит у вигляді не поновлювальної кредитної лінії з лімітом у сумі 457 600 євро для поповнення оборотних активів, призначених для проведення платежу по акредитиву № 1607/4040/ІМРА та акредитиву № 1607/4039/ІМРА. Відповідно до пункту 9.4. указаного договору виконання зобов'язань здійснюється за місцезнаходженням підрозділу банка, який надав кредит. Згідно з графіком погашення кредиту, наведеного у додатку № 1 до указаного договору погашення здійснюється у період з 30 травня 2008 року по 30 листопада 2012 року десятьма платежами по 45 760 євро.

За додатковою угодою, укладеною директором Кіпрського філіалу "ПриватБанк" та компанією "M&T Toys Limited" викладено нову редакцію договору щодо погашення кредиту, за яким його погашення здійснюється шістьма платежами з 15 серпня 2008 року по 15 лютого 2011 року по 45 760 євро, а останній платіж - 228 800 євро.

16 серпня 2007 року між Міжнародною банківською одиницею "ПриватБанк" (Нікосія, Кіпр) та ТОВ "Фактор" було укладено договір поруки № 1-2, за умовами якого товариство поручилось за виконання зобов'язань "LTD M&T Toys" (Нікосія, Кіпр) за кредитним договором від 16 серпня 2007 року з повернення 457 600 євро кредиту та сплати процентів за користування ним за договором комісії про відкриття акредитива від 27 грудня 2006 року.

16 серпня 2007 року між Міжнародною банківською одиницею "ПриватБанк" (Нікосія, Кіпр) та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 1-3, за умовами якого останній поручився за виконання зобов'язань "LTD M&T Toys" (Нікосія, Кіпр) за кредитним договором від 16 серпня 2007 року з повернення 457 600 євро кредиту та сплати процентів за користування ним за договором комісії про відкриття акредитива від 27 грудня 2006 року.

16 серпня 2007 року між Міжнародною банківською одиницею "ПриватБанк" (Нікосія, Кіпр) та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 1-4, за умовами якого остання поручилась за виконання зобов'язань "LTD M&T Toys" (Нікосія, Кіпр) за кредитним договором від 16 серпня 2007 року з повернення 457 600 євро кредиту та сплати процентів за користування ним за договором комісії про відкриття акредитива від 27 грудня 2006 року.

20 березня 2013 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ПАТ "Акцент-Банк" було укладено договір поруки, за умовами якого товариство поручилось за виконання зобов'язань "LTD M&T Toys" (Нікосія, Кіпр) за кредитним договором від 16 серпня 2007 року з повернення 457 600 євро кредиту та сплати процентів за користування ним та за договором комісії про відкриття акредитива від 27 грудня 2006 року.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2010 року стягнуто солідарно з ТОВ "Фактор Тойс ", ТОВ "Фактор", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 4 733 430 грн 98 коп. заборгованості за договором комісії про відкриття акредитива від 27 грудня 2006 року, з ТОВ "Фактор Тойс", ТОВ "Фактор ", ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ТОВ "УФА "ВЕРУС" 1 083 грн 26 коп. заборгованості за договором комісії про відкриття акредитива від 27 грудня 2006 року, з ТОВ "Фактор Тойс ", ТОВ "Фактор", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 2 514 269 грн 32 коп. заборгованості за кредитним договором від 16 серпня 2007 року, з ТОВ "Фактор Тойс ", ТОВ "Фактор", ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ТОВ

"УФА "ВЕРУС" 1 083 грн 26 коп. заборгованості за кредитним договором від 16 серпня 2007 року.

У січні 2014 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось до суду з позовом до поручителів про стягнення на підставі статей 554, 610, 1054 ЦК України заборгованості за договором комісії про відкриття акредитива від 27 грудня 2006 року та за кредитним договором від 16 серпня 2007 року, ураховуючи суму заборгованості, присуджену до стягнення указаним судовим рішенням суду.

Відрахувавши із розміру загальної заборгованості станом на 03 січня 2014 року присуджені суми, банк просив стягнути за договором комісії 163 663,37 євро процентів (107 371,57 євро - 43 708,20 євро = 163 663,37 євро) та 387 298,02
євро пені (504 811,52 євро - 117 513,50 євро = 387 298,02 євро), за кредитним договором: 274 560 євро заборгованості за кредитом (411 840 євро - 137 280 = 274
560 євро), 352 202,34 євро заборгованості за процентами (421407,33 євро - 69204
євро = 352 202,34 євро), 674 261,18 євро пені (699 878,30 євро - 25 617,12 євро
= 674 261,18 євро). Згідно наданого банком розрахунку за договором комісії про відкриття акредитива заборгованості останнє погашення заборгованості відбулось 26 лютого 2009 року, а за кредитним договором - період останнього прострочення почався з 16 лютого 2009 року.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Справу необхідно передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки касаційна скарга містить доводи щодо порушення судами правил предметної та суб'єктної юрисдикції.

Керуючись частиною 6 статті 403, частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор ", публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" про стягнення заборгованості за кредитним договором передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович