Ухвала

Іменем України

08 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 639/6952/17

провадження № 61-41299ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Лесько А. О., Штелик С. П.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Жовтневого районного суду м.

Харкова від 13 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 20 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за заявою ОСОБА_5 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 05 грудня 2017 року відкрито провадження у цій справі.

Крім того, ОСОБА_5 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 грудня 2017 року заяву про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на рухоме майно, що належить ОСОБА_4, а саме: автомобіль марки Volkswagen Caddy, 2007 року випуску, реєстраційний державний номер НОМЕР_1.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 20 червня 2018 року ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 грудня 2017 року залишено без змін.

У касаційній скарзі, яка надійшла до Верховного Суду у липні 2018 року, ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 20 червня 2018 року, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

На підставі вимог частини 4 статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

З огляду на частину 1 , 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених частину 1 , 2 статті 149 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Так, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, відомості про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Зокрема заява про забезпечення позову повинна містити причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Задовольняючи заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки предметом спору є також автомобіль марки Volkswagen Caddy, 2007 року випуску, реєстраційний державний номер НОМЕР_1, то невжиття заходів забезпечення позову, а саме: накладення арешту на цей автомобіль, може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Доводи касаційної скарги про те, що накладення арешту на автомобіль завдає ОСОБА_4 певних збитків, оскільки він є фізичною особою - підприємцем, є безпідставними та не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Зі змісту касаційної скарги, судових рішень, що оскаржуються, та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою, наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень.

Підстави, передбачені статтею 411 ЦПК України, для скасування судових рішень, що оскаржуються, у касаційній скарзі не зазначені.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 та 5 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за заявою ОСОБА_5 про забезпечення позову, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 20 червня 2018 року, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

А. О.Лесько

С. П.Штелик