Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.07.2021 року у справі №521/20575/19
Постанова КЦС ВП від 12.05.2022 року у справі №521/20575/19

Ухвала

02 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 521/20575/19

провадження № 61-12133ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 01 липня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_2, стягувач (заінтересована

особа) - ОСОБА_1, на неправомірні дії державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Романовської Олени Леонідівни щодо розрахунку загального розміру заборгованості за аліментами у виконавчому провадженні,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 01 липня 2021 року.

Також до касаційної скарги додано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 багатодітною матір'ю, має трьох неповнолітніх дітей, що підтверджується копією посвідчення

від 07 липня 2017 року № 1255.

Вирішуючи питання за клопотанням ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового зборусуд виходить з наступного.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини зазначав, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Відповідно до частин 1 , 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір", Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу

позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Ураховуючи, що ОСОБА_1 є багатодітною матір'ю, має трьох неповнолітніх дітей, положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету, суд дійшов висновку, що наявні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання та розгляд її касаційної скарги.

З огляду на вищевикладене, клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору підлягає задоволенню.

Касаційна скарга подана в передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.

Частиною 1 статті 394 ЦПК України передбачено, що, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог Частиною 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пункту 2 частини 2 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною 8 статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено Частиною 8 статті 394 ЦПК України.

ОСОБА_1 вказує, що апеляційний суд скасував ухвалу суду першої інстанції, чим порушив норми процесуального права, оскільки вона не була нелажним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання.

Отже, наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

Згідно з частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Керуючись статтями 389, 394, 395, 402, 436 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання та розгляд її касаційної скарги.

Відкрити касаційне провадження у даній справі.

Витребувати з Малиновського районного суду міста Одеси цивільну справу № 521/20575/19 за скаргою ОСОБА_2, стягувач (заінтересована особа) - ОСОБА_1, на неправомірні дії державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Романовської Олени Леонідівни щодо розрахунку загального розміру заборгованості за аліментами

у виконавчому провадженні.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

С. Ю. Мартєв

В. А. Стрільчук