Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.06.2020 року у справі №285/4396/19

Ухвала

03 червня 2020 року

м. Київ

справа № 285/4396/19

провадження № 61-8189ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10 лютого 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 09 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А2925, третя особа -Новоград-Волинська квартирно-експлуатаційна частина району, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини А2925, третя особа - Новоград - Волинська квартирно-експлуатаційна частина району, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині А 2925. Відповідно до витягу з протоколу від 22 березня 1998 року № 3 засідання житлової комісії військової частини А 2230 він був прийнятий на квартирний облік у вказаній частині, зі складом сім'ї - одна особа, включений до списків загальної черги. У зв'язку з тим, що документи про перебування на обліку з 1998 року втрачено військовою частиною, його безпідставно перенесено з обліку житлової комісії на 31 жовтня 2006 року. У квітні 2019 року ОСОБА_1 подав рапорт разом із копією витягу з протоколу від 22 березня 1998 року № 3 до житлової комісії відповідача для зарахування його на квартирний облік з 22 березня 1998 року. Рішенням житлової комісії військової частини А 2925 від 02 травня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено в перенесенні дати постановки на квартирний облік з 31 жовтня 2006 року на 22 березня 1998 року, у зв'язку з недостатністю наданих документів для перенесення дати постановки на квартирний облік.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 09 квітня 2020 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_1 не надав належних та достовірних доказів про його перебування на квартирному обліку за місцем служби саме з 22 березня 1998 року.

ОСОБА_1 у квітні 2020 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26 листопада 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 25 березня 2020 року у вищевказаній справі, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є вимоги про визнання неправомірними дій житлової комісії військової частини щодо перенесення дати постановки на квартирний облік ОСОБА_1 та визнання недійсним протоколу засідання житлової комісії в частині перенесення дати постановки на квартирний облік ОСОБА_1.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга та додані матеріали не містятьпосилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у даній справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена у загальних положеннях частина 6 статті 19 ЦПК України, то вона поширюються й на касаційне провадження.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, не зазначивши при цьому обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, то відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10 лютого 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 09 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А2925, третя особа - Новоград-Волинська квартирно-експлуатаційна частина району, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик