Ухвала

11 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 201/10328/16-ц

провадження № 61-12576св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В.С.,

Лесько А. О.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_4,заінтересовані особи: Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_5,розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 13 квітня 2017 року у складі судді Антонюка О. А. та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2017 року у складі суддів: Каратаєвої Л. О., Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 14 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"

ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У липні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на протиправні дії державних виконавців, заінтересовані особи: Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - Шевченківський ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області), ОСОБА_5, про скасування розрахунку заборгованості.

Скарга мотивована тим, що на примусовому виконанні у Жовтневому відділі державної виконавчої служби Дніпропетровського міськрайонного управління юстиції (далі - Жовтневий ВДВС Дніпропетровського МУЮ) знаходиться виконавчий лист, виданий Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська 03 листопада 2000 року, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліментів у розмірі? частини від всіх видів заробітку щомісячно, але не менше? частини (30 %) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 23 жовтня 2000 року. 04 листопада 2009 року держаним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Посилаючись на те, що спірні правовідносини між сторонами виникли не під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до вимог

ЦПК України, який набрав чинності 01 вересня 2005 року, ОСОБА_4 просив скасувати розрахунок заборгованості за виконавчим провадженням у зв'язку з протиправними діями державних виконавців.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 13 квітня 2017 року провадження у справі закрито.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що до цивільної юрисдикції відносяться лише спори щодо рішень, дій чи бездіяльності органів виконавчої служби, вчинених під час виконання рішень, які ухвалені цивільними судами за правилами ЦПК України після 01 вересня 2005 року. Отже, оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, вчинених під час виконання рішень загальних судів та інших рішень не можуть переглядатися за правилами ЦПК України

(1963 року), оскільки такі спори відповідно до статті 181 КАС України

(у редакції, чинній на момент постановлення ухвали суду) відносяться до адміністративної юрисдикції.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 липня

2017 року ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська

від 13 квітня 2017 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що у випадку оскарження сторонами виконавчого провадження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця щодо виконання рішення суду, ухваленого за правилами ЦПК України, прийнятого 18 березня 2004 року, розгляд таких скарг здійснюється за правилами цивільного судочинства судом, який видав виконавчий документ. У разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця щодо виконання рішення суду, ухваленого за правилами ЦПК України 1963 року, а також у разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця особами, які не є учасниками виконавчого провадження така скарга підлягає розгляду відповідно до статті 181 КАС України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали суду).

У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4 просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України у справі від 22 лютого

2017 року № 6-2946цс16, відповідно до вимог статей 383, 384 ЦПК України (2004 року) учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до статей 383, 384 ЦПК України, порушено їх права чи свободи. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ. А тому скаржник звернувся до суду саме зі скаргою, а не з адміністративним позовом.

Відзив на касаційну скаргу не подано.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням Частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Враховуючи, що ОСОБА_4 оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції, цю справу слід передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись частиною шостою статті 403, частиною четвертою

статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу за скаргою ОСОБА_4 на протиправні дії державних виконавців, заінтересовані особи: Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_5, про скасування розрахунку заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 13 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. М. Фаловська В. С. Висоцька А. О. Лесько