Ухвала

20 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 668/9978/15-ц

провадження № 61-45606св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Імексбанк",

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 17 квітня 2018 року у складі судді Гаврилова Д. В. та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 18 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Орловської Н. В., Кутурланової О. В., Майданіка В. В.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство "Імексбанк" (далі - ПАТ "Імексбанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - кафе швидкого харчування, що розташоване по АДРЕСА_2 шляхом його реалізації на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за ціною не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності.

Позивач посилався на те, що 19 липня 2007 року між акціонернимкомерційний банком "Імексбанк" (далі - АКБ "Імексбанк "), правонаступником якого є ПАТ "Імексбанк", та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (далі - ФОП ОСОБА_5.) укладено іпотечний договір, предметом якого є вищезазначене майно. Цей договір укладено на забезпечення виконання ФОП ОСОБА_5 зобов'язань за договором відновлювальної кредитної лінії від 19 липня 2007 року, за яким він отримав кредит у розмірі 250 000 дол. США на строк до 18 липня 2011 року.

ОСОБА_1, набувши право власності на предмет іпотеки за договором купівлі-продажу від 09 січня 2015 року, разом із цим набув статус іпотекодавця і має всі права, і несе всі обов'язки за іпотечним договором від 19 липня 2007 року. Зважаючи на те, що зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконано, ПАТ "Імексбанк" вважало, що у нього виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Суди розглядали справу неодноразово.

Останнім рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 17 квітня 2018 року у задоволенні позову ПАТ "Імексбанк" відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що право задовольнити свої вимоги незалежно від строків виконання основного зобов'язання банк відповідно до пункту
5.2 іпотечного договору набув ще у червні 2010 року, коли направив позичальнику вимогу про погашення простроченої заборгованості. У подальшому банк звернувся з відповідними вимогами до суду. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14 вересня 2010 року позов задоволено, стягнуто заборгованість та підтверджено факт порушення кредитних зобов'язань ФОП ОСОБА_5

Тобто на час закінчення строку виконання основного зобов'язання за кредитним договором - 18 липня 2011 року позивач знав про порушення умов кредитного договору зі сторони ФОП ОСОБА_5, мав рішення суду про стягнення заборгованості і мав право задовольнити свої вимоги, звернувши стягнення на предмет іпотеки.

Доказів на підтвердження того, що до звернення до суду з позовом 18 серпня 2015 року позивач вживав заходів щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, суду не надано, тому суд застосував наслідки пропуску строку позовної давності, про що заявила ОСОБА_3

Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 18 вересня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "Імексбанк" задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано.

Позов ПАТ "Імексбанк" задоволено частково.

У рахунок погашення кредитної заборгованості ФОП ОСОБА_5 у розмірі 221 079 дол. США, з яких: 202 777,76 дол. США - заборгованість за кредитом, 18 301,24 дол. США - відсотки за користування кредитом, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме кафе швидкого харчування по АДРЕСА_1 загальною площею 682,1 кв. м, у межах вартості предмета іпотеки, шляхом продажу на прилюдних торгах за ціною визначеною суб'єктом оціночної діяльності на час продажу.

У решті позову відмовлено.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення районного суду й частково задовольняючи позов ПАТ "Імексбанк", виходив із того, що кредитор не мав можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд поза межами ліквідаційної процедури, оскільки така можливість виникла з часу набуття чинності постанови Одеського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2014 року, якою визнані недійсними біржові торги від 10 жовтня 2013 року. Зпозовом про звернення стягнення на предмет іпотеки банк звернувся у серпні 2015 року, у межах строку позовної давності, перебіг якого починається з вересня 2014 року. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14вересня 2010 року стягнуто з боржника заборгованість у визначеному позивачем розмірі, яка складається з 202 777,76 дол. США за тілом кредиту та нарахованих на час настання строку дострокового повернення боргу у розмірі 18 301,24 дол. США, пеню у розмірі 21
224,29 грн.

Вказане судове рішення звернуто до примусового виконання, однак не виконано.

Проте права і інтереси кредитора після завершення строку кредитування забезпечуються чатиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання кредитного зобов'язання, тому решта заборгованості по нарахованим відсоткам, визначеним після настання кінцевого строку кредитування до 24 липня 2015 року, стягненню не підлягає.

При цьому зміна власника заставного майна не припиняє іпотеку.

У жовтні 2018 рокупредставник ОСОБА_3 - ОСОБА_4,подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та закрити провадження у справі, або скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що відповідно до пункту 6 частини 1 статті 20 ГПК України спори щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці, вирішуються господарськими судами. ОСОБА_5 є підприємцем і з ним ПАТ "Імексбанк" уклало договір.

У жовтні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

У листопаді 2018 року ПАТ "Імексбанк" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою, апеляційний суд правильно застосував норми процесуального права. Зазначало, що спірні правовідносини мають вирішуватись у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку по необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з таких підстав.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

З урахуванням того, що представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, оскаржує судові рішення, зокрема, з підстав порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції, є підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду згідно з частиною 6 статті 403 ЦК України.

Керуючись частиною шостою статті 403, частиною четвертою статті 404, пунктом 7 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 668/9978/15-ц за позовом публічного акціонерного товариства "Імексбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 -ОСОБА_4, на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 17 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 18 вересня 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Б. І. Гулько

Є. В. Синельников

Ю. В. Черняк