Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.01.2019 року у справі №686/12652/18

Ухвала

26 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 686/12652/18

провадження № 61-48412ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 01 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та пені за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу та пені за прострочення сплати аліментів.

Позов обґрунтовано тим, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 22 березня 2010 року з ОСОБА_2 на користь позивача стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 400,00 грн щомісячно, починаючи з 01 лютого 2010 року і до повноліття дитини. Відповідач сплачував аліменти нерегулярно, відповідно до довідки від 22 травня 2018 року № 10508/14.21-31/4, виданої Хмельницьким районним відділом Державної виконавчої служби, існує заборгованість по аліментах в сумі 14 600,00 грн станом на 01 травня 2018 року.

Загальна сума пені за несвоєчасну сплату аліментів у період з 01 серпня 2014 року по 01 травня 2018 року становить 139 072,00 грн. Тому ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача вказану заборгованість по аліментах та пеню.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 липня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за несплату аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 14
600,00 грн та судовий збір в розмірі 146,00 грн в дохід держави.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 01 листопада 2018 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 липня 2018 року в частині стягнення з ОСОБА_2 пені і судових витрат скасовано та ухвалено нове судове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині стягнення пені за прострочення сплати аліментів відмовлено. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

05 грудня 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 01 листопада 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить указане судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є стягнення 153 672,00 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (176 200,00 грн), а тому у розумінні ЦПК України справа є малозначною.

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює ціну позову у даній справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях частина 6 статті 19 ЦПК України, то вона поширюються й на касаційне провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ураховуючи, що оскаржуване судове рішення прийняте у малозначній справі, а випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19 389 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 01 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та пені за прострочення сплати аліментів відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Ступак