Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.03.2018 року у справі №285/3738/17

УХВАЛА

25 червня 2018 року

м. Київ

справа № 285/3738/17

провадження № 61-11822св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), КурилоВ. П.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - приватне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго",

представники позивача: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

відповідач - ОСОБА_6,

представники відповідача: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7, на постанову Апеляційного суду Житомирської області від 29 січня 2018 року у складі колегії суддів: Микитюк О.

Ю., Галацевич О. М., Борисюка Р. М.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року приватне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (далі - ПрАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії у розмірі 37 726,90 грн, внаслідок порушення правил користування електричною енергією для населення.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06 грудня 2017 року позов ПрАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПрАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" вартість не облікованої електричної енергії у сумі 5 000,00
грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 29 січня 2018 року рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ПрАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПрАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" вартість не облікованої електричної енергії у сумі 37 729,90
грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У березні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Разом із касаційною скаргою надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребувано справу із суду першої інстанції.

У травні 2018 року ПрАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" подало відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що постанова суду апеляційної інстанції є законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування немає.

У червні 2018 року представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7, подав відповідь на відзив, вказуючи на те, що постанова суду апеляційної інстанції є необґрунтованою і підлягає скасуванню, оскільки судом було не повно з'ясовано фактичні обставини справи, не досліджені докази, які стосуються обставин, та порушено норми матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7, на постанову Апеляційного суду Житомирської області від 29 січня 2018 року у справі за позовом ПрАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" до ОСОБА_6 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією для населення, підлягає закриттю з огляду на наступне.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у даній справі становить 37 726,90 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто зазначена справа є малозначною у силу вимог закону. Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (Levages Prestations
Services

v. France, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez De La
Torre v. Spain, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Ураховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7, на постанову Апеляційного суду Житомирської області від 29 січня 2018 року у справі за позовом ПрАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" до ОСОБА_6 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією для населення, відкрито помилково, оскільки зазначене судове рішення не підлягає оскарженню в касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України, а тому підлягає закриттю.

Керуючись статтею 389 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження у справі за позовом приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" до ОСОБА_6 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією для населення, за касаційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7, на постанову Апеляційного суду Житомирської області від 29 січня 2018 року закрити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

В. П. Курило

М. Є.Червинська