Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 20.04.2020 року у справі №369/8730/18

Ухвала

21 травня 2020 року

м. Київ

справа № 369/8730/18

провадження № 61-6262ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,

розглянув касаційну скаргу Києво-Святошинської районної державної лікарні ветеринарної медицини на постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Київській області, Центральної випробувальної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Київській області, Києво-Святошинської районної державної лікарні ветеринарної медицини про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом та просив визнати незаконним та скасувати наказ Києво-Святошинської районної державної лікарні ветеринарної медицини від 05 липня 2018 року № 10-К про звільнення ОСОБА_1, поновити його на посаді завідувача лабораторією - лікаря ветеринарної медицини Гостомільської державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку Києво-Святошинської районної державної лікарні ветеринарної медицини, стягнути з Києво-Святошинської районної державної лікарні ветеринарної медицини на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення - 05 липня 2018 до дати поновлення на роботі, виходячи з середньої заробітної плати в розмірі 2 742,59 грн на місяць.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 листопада 2019 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 05 березня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Визнано незаконним та скасовано наказ від 05 липня 2018 року № 10-К Києво-Святошинської районної державної лікарні ветеринарної медицини від 05 липня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача лабораторією - лікаря ветеринарної медицини державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи в м. Ірпені.

Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаду завідувача лабораторією - лікаря ветеринарної медицини державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи в м. Ірпені.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного Управління Держпродспоживслужби в Київській області, Центральної випробувальної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Київській області залишено без задоволення.

Стягнуто з Києво-Святошинської районної державної лікарні ветеринарної медицини на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 54
851,80 грн.

Стягнуто з Києво-Святошинської районної державної лікарні ветеринарної медицини на користь держави судовий збір у розмірі 7 048,00 грн.

У квітні 2020 року Києво-Святошинська районна державна лікарня ветеринарної медицини звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2020 року.

Положенням пункту 9 частини 3 статті 2 ЦПК України закріплено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

Однак, таке право на касаційне оскарження не є абсолютним та безумовним, скаржник зобов'язаний обґрунтувати причини такого звернення, що дозволяють ініціювати проведення судового розгляду справи в третій раз.

Так, у положенні частини "с" статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, акцентується увага на тому, що скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини у справах Lavages
Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Право заявника на апеляційний перегляд справи було забезпечено.

Всі мотивування особи, яка подає касаційну скаргу, вже були предметом розгляду в судах двох інстанцій і не потребують додаткового перегляду.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанцій, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК Українирозташована у розділі "Загальні положення" частина 6 статті 19 ЦПК України, яка поширюється і на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

При цьому суд дослідив та взяв до уваги предмет позову, складність справи, ціну позову, яка не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, значення справи для сторін і суспільства.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму дляпрацездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Підстави, передбачені статтею 411 ЦПК України, для обов'язкового скасування судового рішення, що оскаржується, у касаційній скарзі не зазначені.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК Українисуддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що судове рішення, яке оскаржується, прийняте у малозначній справі, а обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою Києво-Святошинської районної державної лікарні ветеринарної медицини на постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Київській області, Центральної випробувальної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Київській області, Києво-Святошинської районної державної лікарні ветеринарної медицини про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

В. М. Сімоненко