Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.03.2021 року у справі №161/4861/19

Ухвала

25 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 161/4861/19

провадження № 61-2269ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І. розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 11 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області про визнання дій щодо відмови в укладенні контракту неправомірними,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом доРегіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області, у якому просить визнати дії відповідача щодо відмови в укладенні з нею на 2019 рік контракту як з адвокатом, який надає безоплатну правову допомогу на постійній основі, неправомірними, зобов'язати укласти з нею контракт як з адвокатом, який надає безоплатну правову допомогу на постійній основі.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалено визнати дії Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області щодо відмови адвокату ОСОБА_1 в укладені на 2019 рік контракту як з адвокатом, який надає безоплатну правову допомогу на постійній основі, неправомірними.

Зобов'язано Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області укласти з адвокатом ОСОБА_1 контракт як з адвокатом, який надає безоплатну правову допомогу на постійній основі, діючий в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2015 року № 110, та який є додатком 1 до Постанови КМУ від 11 січня 2012 року № 8 (діючої в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.12.2012 р. №1214).

Постановою Волинського апеляційного суду від 11 січня 2021 року апеляційну скаргу Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області задоволено, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 вересня 2020 року скасовано - ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У лютому 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Волинського апеляційного суду від 11 січня 2021 року, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 вересня 2020 рокузалишити в силі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про визнання неправомірними дій щодо відмови позивачу в укладенні контракту з нею.

Отже, зазначена справа є справою незначної складності, не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржене рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 11 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області про визнання дій щодо відмови в укладенні контракту неправомірними.

Копію ухвали, разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Крат