Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.02.2020 року у справі №686/17369/19

Ухвала

31 січня 2020 року

м. Київ

справа № 686/17369/19

провадження № 61-2040ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 04 листопада 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 26 грудня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами до ФОП ОСОБА_2 про стягнення коштів, сплачених ним за підроблений товар у розмірі 3 000,00 грн та моральної шкоди в розмірі 3 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що у серпні 2018 року ОСОБА_1 купив на стихійному ринку в парку Івана Франка в місті Хмельницькому у

ОСОБА_2 шість фарфорових статуеток. Статуетки були придбані ним як вироби радянського часу - статуетки Полонського фарфорового заводу, виготовлені у 1960-1970 роках. За шість статуеток він заплатив 3 000,00 грн як за вироби радянського періоду, що мають історичну цінність. Під час покупки продавець чек на товар йому не надала. Після придбання статуеток та вивчення профільних каталогів виявилося, що це не справжні вироби, а підробка, нещодавно виготовлена, з підробленими клеймами заводу УРСР (Полонського заводу фарфорових виробів у Хмельницькій області). Позивач неодноразово звертався до ФОП ОСОБА_2 з вимогою забрати назад сфальшовані статуетки, що не мають вартості, і повернути йому сплачені за них кошти в розмірі 3 000,00 грн, однак відповідач відмовилася це зробити. Співробітники поліції зафіксували факт, що ОСОБА_2 взяла назад на реалізацію зазначені статуетки, пообіцявши після їх продажу повернути йому гроші. Факт купівлі-продажу додатково підтверджується доказом - відеозаписом на СD, на якому відповідач по суті не заперечує факт продажу нею статуеток, та пропонує йому самому продавати.

Посилаючись на частину 2 статті 678 ЦК України, статті 4, 8, 15, 23 Закону України "Про захист прав споживачів", позивач просив стягнути з ФОП ОСОБА_2 кошти, сплачені за підроблений товар - 3 000,00 грн та моральну шкоду в розмірі 3 000,00 грн.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 04 листопада 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 26 грудня 2019 року

(з урахуванням ухвали Хмельницького апеляційного суду від 03 січня

2020 року про виправлення описки) апеляційну ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 листопада 2019 року залишено без змін.

25 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся через засоби поштового зв'язку до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та

порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 листопада 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 26 грудня

2019 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга, відноситься до категорії малозначних, оскільки ціна позову становить 6 000,00 грн

(3 000,00 грн + 3 000,00 грн), тобто суму, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

(2 102,00 грн х 100 = 210 200,00 грн).

У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що справа є малозначною, оскільки розмір стягуваної суми є меншим ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, але є значним для заявника. Крім того справа має виняткове значення для заявника, як потерпілого від шахрайських дій та несправедливого правосуддя.

Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що а справа має виняткове значення для заявника.

Доводи касаційної скарги не свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом "в" пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Отже, випадків, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v.
SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки доводи касаційної скарги не свідчать про наявність підстав, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, оскаржені судові рішення прийнято у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 листопада 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 26 грудня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. П. Курило