Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 29.10.2018 року у справі №236/893/17 Ухвала КЦС ВП від 29.10.2018 року у справі №236/89...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Ухвала

19 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 236/893/17

провадження № 61-31839св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Коротуна В. М., Крата В. І. (суддя-доповідач), Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

відповідачі: Державна казначейська служба України, Головне управління національної поліції в Донецькій області,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги заступника прокурора Донецької області та Державної казначейської служби України на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 30 червня 2017 року у складі судді: Шаньшиної М. В. та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 30 серпня 2017 року у складі суддів: Гапонова А. В., Никифоряка Л. П., Мальованого Ю. М.,

ВСТАНОВИВ:

29 березня 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Головного управління національної поліції в Донецькій області про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування.

Позовна заява обґрунтована тим, що 12 грудня 2015 року позивач була затримана в м. Дружківка Донецької області та поміщена в ізолятор тимчасового утримання Дружківського відділу поліції. 13 грудня 2015 року їй була пред'явлена підозра у вчиненні декількох злочинів.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 15 грудня 2015 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання її під вартою. Окрім цього на майно позивачки ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 15 грудня 2015 року, а саме автомобіль "Mazda З" д. н. НОМЕР_1 та ключ від автомобіля із сигналізацією був накладений арешт. Батьком позивача була внесена застава, та ОСОБА_2 була звільнена з під варти 17 грудня 2015 року.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області 11 січня 2016 року була задоволена апеляційна скарга захисника, скасована ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 і був обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з обов'язком: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, із встановленою ним періодичністю; не відлучатися з населеного пункту, в якому вона проживає, а саме м. Красний Лиман вул. Свободи, буд.45 без дозволу слідчого прокурора або суду. На цей час кримінальне переслідування ОСОБА_2 припинено за постановою прокурора від 09 березня 2016 року по реабілітуючим обставинам. Автомобіль позивачці повернули 17 травня 2016 року.

Таким чином, під слідством позивач перебувала з 12 грудня 2015 року по 09 березня 2016 року, а всі негативні наслідки незаконного притягнення її до кримінальної відповідальності закінчилися лише у грудні 2016 року, тобто через 9 місяців після закриття кримінального провадження.

У зв'язку з незаконними діями відносно неї органом досудового розслідування, позивач зазначила, що їй було спричинено моральну шкоду, яку вона оцінює в 500
000 грн.

Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 30 червня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 30 серпня 2017 року, позов задоволено частково. Визнано дії органів досудового розслідування стосовно ОСОБА_2 під час відкриття кримінального провадження та під час досудового розслідування незаконними. Стягнуто з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 19 200 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення судів мотивовано тим, що заподіяння моральної шкоди позивачу є доведеним.

У вересні 2017 року заступник прокурора Донецької області надіслав касаційну скаргу, в якій просив оскаржені рішення у частині визнання незаконними дій органів досудового розслідування скасувати та постановити ухвалу про закриття провадження за цими позовними вимогами, у зв'язку з тим що вони не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. У частині стягнення відшкодування моральної шкоди - рішення змінити, зменшивши розмір відшкодування до 4 640 грн.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що вимоги про визнання кримінально-процесуальних дій незаконними не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинні розглядатися у порядку кримінального судочинства. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 грн. Таким чином розмір відшкодування має становити 4 640 грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 жовтня 2017 року у справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Донецької області.

У жовтні 2017 року Державна казначейська служба України подала касаційну скаргу, в якій просила оскаржені рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що казначейство є самостійним учасником цивільних відносин, виступає від власного імені, самостійно відповідає за власними зобов'язаннями. У рішеннях не наведено жодного доказу вини казначейства щодо заподіяння шкоди позивачці. А отже стягнення коштів з Казначейства є необґрунтованим. Крім того, відповідно до приписів Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" відшкодування шкоди відбувається, якщо є незаконність дій посадових осіб, проте в цьому випадку порушення кримінальної справи відбулося внаслідок ознак злочину у діях позивача. І вирішити питання щодо відсутності вини можливо було лише в рамках розслідування кримінальної справи.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 жовтня 2017 року у справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної казначейської служби України.

У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справу передано до Касаційного цивільного суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року справа призначена до судового розгляду.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Згідно з частиною 1 статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

З урахуванням того, що заступник прокурора Донецької області оскаржує рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 30 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 30 серпня 2017 року з підстав порушення правил суб'єктної юрисдикції, справу слід передати на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду.

Керуючись статтями 260 403 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Справу № 236/893/17 за позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України, головного управління Національної поліції в Донецькій області про відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду, передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: Н. О. Антоненко

В. М. Коротун

В. І. Крат

В. П. Курило
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст