Ухвала

21 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 750/8676/15-ц

провадження № 61-643св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни,

відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Форум", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни, на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова у складі судді Щербак І. В. від 12 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області у складі колегії суддів Губар В. С., Висоцької Н. В., Позігуна М. І. від 25 липня 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2015 року публічне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідаціюпублічного акціонерного товариства "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни (далі - ПАТ "Банк Форум") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення збитків за договором кредиту.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 05 серпня 2008 року між банком та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 0023/08/271-Nv, відповідно до умов якого позичальник отримав у кредит у розмірі 58 400 доларів США. Згідно умов кредитного договору позичальник зобов'язався повернути кредит та відсотки за користування кредитом у розмірі 13 % річних до 04 серпня 2033 року. 05 серпня 2008 року між банком та ОСОБА_6, ОСОБА_5 було укладено договори поруки, згідно яких поручителі зобов'язались солідарно відповідати разом з позичальником за виконання умов кредитного договору.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 жовтня 2014 року (справа № 750/8749/14) позов ПАТ "Банк Форум" задоволено повністю. З ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 стягнута в солідарному порядку заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 523 079 грн 91 коп. ОСОБА_4 сплатив 523 079 грн 91 коп. у повному розмірі 20 березня 2015 року. Позивач вважав, що йому були заподіяні збитки у розмірі 481 338 грн 16 коп., виходячи із курсової різниці між валютою кредитування та валютою погашення заборгованості, які підлягають стягненню з відповідачів.

Враховуючи зазначене, ПАТ "Банк Форум" просило стягнути солідарно із ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6збитки у сумі 481 338 грн 16 коп. за період з 08 жовтня 2014 року по 20 березня 2015 року у зв'язку із знеціненням національної грошової одиниці.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 квітня 2016 року у задоволенні позову ПАТ "Банк Форум" відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що підстави для стягнення курсової різниці заборгованості відсутні, оскільки збитки позивача по кредитному договору на загальну суму 481 338 грн 16 коп. не відображені у його балансі, а погашення заборгованості відбулося у національній валюті, виходячи з офіційного курсу Національного банку України на момент ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості за договором.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 25 липня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ "Банк Форум" відхилено, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права. Суд апеляційної інстанції, зокрема, вказав, що звертаючись у 2014 році до суду із позовом до відповідачів, позивач самостійно обрав спосіб захисту своїх порушених прав та просив суд стягнути борг саме у гривні. Спір між сторонами було вирішено судом, рішення набрало законної сили, ОСОБА_4 рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 жовтня 2014 року про стягнення боргу виконано у повному обсязі. Позивач не позбавлений права на пред'явлення вимог до відповідачів на підставі статті 625 ЦК України.

15 серпня 2016 року ПАТ "Банк Форум", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Форум" ЛарченкоІ. М. подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 25 липня 2016 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ПАТ "Банк Форум" в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Зокрема, заявник посилається на те, що рішення Деснянського районного суду м.

Чернігова від 08 жовтня 2014 року було виконано ОСОБА_4 лише 20 березня 2015 року. На час виконання судового рішення і сплати гривневого еквівалента, отриманих у позику, коштів курс долара США зріс, а тому було порушено право позивача на отримання переданої у позику в доларах США суми, яке підлягає захисту шляхом відшкодування збитків у порядку частини 1 статті 22 ЦК України.

05 вересня 2016 року суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Ухвалою колегією суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2016 року справу за позовом ПАТ "Банк Форум" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення збитків за договором кредитупризначено до судового розгляду.

Статтею 388 ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Пунктом 4 частини першої Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

03 січня 2018 року вказану справу передано до Верховного Суду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частинами 1 та 2 статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що 18 червня 2008 року між АКБ "Форум", правонаступником якого є ПАТ "Банк Форум", та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 0023/08/271-Nv, за умовами якого ОСОБА_4 отримав кредит у сумі 58 400 доларів США зі сплатою відсотків за його користування у розмірі 13 % річних і кінцевою датою повернення - 04 серпня 2033 року. (а. с. 3-5).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором банком укладено договори поруки з поручителями: ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а. с. 7-8).

Оскільки ОСОБА_4 кредитні зобов'язання не виконувались, у серпні 2014 року ПАТ "Банк Форум" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та просило стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором у розмірі 523 073 грн 91 коп.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 жовтня 2014 року позов ПАТ "Банк Форум" на суму 523 073 грн 91 коп. задоволено повністю, з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 стягнута у солідарному порядку заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 523 073 грн 91 коп., у тому числі поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів - 489 447 грн 91 коп., прострочена заборгованість по сплаті відсотків - 26 540 грн 18 коп., поточна заборгованість по сплаті відсотків - 6 009 грн 29 коп., пеня - 1 077 грн 35 коп. Присуджені судом кошти ОСОБА_4 сплатив ПАТ "Банк Форум" у повному розмірі 20 березня 2015 року (а. с. 9-11).

Сплачені відповідачем кошти у сумі 523 073 грн 91 коп. банк зарахував на погашення заборгованості у доларовому еквіваленті, виходячи з курсу 23,394039
грн за 1 долар США (а. с. 12).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, встановивши, що звертаючись до суду у серпні 2014 року із позовом про стягнення боргу, позивач ПАТ "Банк Форум" самостійно обрав спосіб захисту свого порушено права та просив стягнути заборгованість за кредитним договором у повному обсязі саме у гривні, а суд розглянув спір в межах заявлених позовних вимог відповідно до положень статті 11 ЦПК України, у редакції яка діяла на момент розгляду справи, та ухвалив рішення про задоволення позовних вимог позивача, яке набрало законної та позивачем не оскаржувалося, дійшов висновку, що позовні вимоги банку задоволенню не підлягають.

Судами враховано, що частиною 3 статті 61 ЦПК України, у редакції яка діяла на момент розгляду справи, визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог статті 526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 596 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22 ЦК України).

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частинами 1 та 2 статті 533 ЦК України визначено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Колегія суддів дійшла висновку, що з метою формування єдиної правозастосовчої практики існує необхідність визначити наступні аспекти правотлумачення у межах розгляду даної справи, оскільки судова практика цієї категорії справ є різною. В одних випадках суди стягують курсову різницю як збитки, в інших - як частину боргу або відмовляють в позові, про що свідчать розглянуті справи: постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року № 6-190цс15; постанова Верховного Суду України від 07 жовтня 2014 року № 3-133гс14; справа № 334/6469/15-ц Ленінського районного суду м. Запоріжжя; ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2017 року у справі № 333/8776/15-ц; ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 лютого 2016 року № 6-36755св15; ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 січня 2016 року № 6-32194св15; ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2016 року у справі № 758/13970/14-ц; ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 грудня 2015 року № 6-24161св15; ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 лютого 2012 року № 6-33159св11; ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 квітня 2016 року № 6‑св16 та інші.

Враховуючи загальнообов'язковість та остаточність судового рішення, необхідно чітко визначити чи вважається проведеним належним чином виконання зобов'язання у випадку, коли боржник (позичальник) сплатив кредитору (банку) заборгованість за кредитним договором, зобов'язання за яким виражені в іноземній валюті, у розмірі, який був визначений остаточним судовим рішенням у національній валюті, з урахуванням курсу НБУ на момент його постановлення, або кредитор (банк), отримавши через певний проміжок часу після набрання законної сили судовим рішенням від позичальника повну суму, визначену у цьому рішенні, не позбавлений права на пред'явлення до позичальника (боржника) вимог у зв'язку із несвоєчасною сплатою коштів згідно судового рішення (несвоєчасне виконання зобов'язання).

За результатами вирішення першого аспекту необхідно визначити, чи є суми, нараховані банком, виходячи із курсової різниці між валютою кредитування та валютою погашення заборгованості (внаслідок знецінення національної валюти), за період невиконання судового рішення про стягнення в національній валюті з позичальника на користь кредитора заборгованості, збитками, завданими кредитору у зв'язку із несвоєчасним виконанням боржником свого грошового зобов'язання, вираженого в іноземній валюті (враховуючи те, що спір з приводу основного зобов'язання вже був вирішений судом по суті), або банк, конвертувавши отримані від боржника гривневі платежі в іноземну валюту і зарахувавши їх у рахунок часткового погашення зобов'язань по поверненню кредиту і процентів за його користування, має право на пред'явлення вимоги про стягнення залишкової частини кредиту і процентів, виражених в іноземній валюті (основного зобов'язання).

Також необхідно визначитись із можливістю застосування положень частини 2 статті 625 ЦК України до правовідносин сторін за вказаних обставин.

У відповідності до частини 5 статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Керуючись статтями 400, 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Справу № 750/8676/15-ц за позовом публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідаціюпублічного акціонерного товариства "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6про стягнення збитків за договором кредиту за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Банк Форум", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідаціюпублічного акціонерного товариства "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни, на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 25 липня 2016 року передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. ЛуспеникСудді О. В. Білоконь Є. В. Синельников С. Ф. Хопта Ю.

В. Черняк