Історія справи

Ухвала ККС ВП від 23.01.2018 року у справі №621/228/17

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 року

м. Київ

Провадження № 51-1370ск18

Верховний суд колегією суддів другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Матієк Т. В.,

суддів: Мазура М. В., Яковлєвої С. В.,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Зміївського районного суду Харківської області від 27 квітня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 16 листопада 2017 року,

встановив:

статтею 427 КПК визначено вимоги, яким повинна відповідати касаційна скарга.

Перевіривши скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що засудженим не дотримано положень п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК, відповідно до яких касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Посилаючись на істотні порушення судами першої й апеляційної інстанцій вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 69 і ч. 5 ст. 72 КК) та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину й особі засудженого внаслідок суворості, ОСОБА_1 в касаційній скарзі не наводить обґрунтування незаконності рішень цих судів відповідно до ст. 5, ч. 1 ст. 412, статей 413, 414 КПК та статей 5,50,65,69,71, ч. 5

ст. 72 КК у їх взаємозв'язку, а також не посилається на жодну з безумовних підстав, передбачених ст. 72 КК , для їх зміни чи скасування.

Засуджений у касаційній скарзі не зазначає, які клопотання сторони захисту всупереч вимогам ч. 3 ст. 404 КПК апеляційний судбезпідставно не задовольнив, а також які конкретно доводи апеляційних скарг його та захисника у порушення ч. 3 ст. 404 КПК належним чином не дослідив, не перевірив і не оцінив суд апеляційної інстанції,внаслідок чого визнав їх необґрунтованими.

Касаційна скарга засудженого не містить доводів, які би свідчили про явну несправедливість призначеного йому покарання за ч. 3 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки та необхідність його пом'якшення на підставі ч. 3 ст. 185 КК . Крім того, у касаційній скарзі відсутні доводи щодо пом'якшення ОСОБА_1 покарання на підставі ст. 71 КК. Також формальним є посилання засудженого на порушення місцевим і апеляційним судами ч. 5 ст. 72 КК.

Суд касаційної інстанції є судом права, відповідно до положень ст. 433 КПК переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому відсутність у ній згаданого обґрунтування перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків (засуджений має підтвердити, що не пропустив такого строку при повторному зверненні до суду).

Враховуючи наведене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, суд,

постановив:

залишити без руху касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 і встановити п'ятнадцятиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.

У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Т. В. Матієк М. В. Мазур С. В. Яковлєва