Історія справи

Ухвала ККС ВП від 18.07.2021 року у справі №545/3503/20

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року

м. Київ

справа № 545/3503/20

провадження № 51-3454 ск 21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Булейко О. Л.

суддів Іваненка І. В., Фоміна С. Б.,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 30 березня 2021 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 26 травня 2021 року щодо нього,

встановив:

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 30 березня 2021 року задоволено заяву засудженого ОСОБА_1 про застосування щодо нього Закону України "Про амністію у 2016 році" та на підставі п. "в" Закону України "Про амністію у 2016 році" ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного йому вироком Деснянського районного суду м. Києва від 11 квітня 2018 року.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду прокурор Палій Р. П. подав апеляційну скаргу на вказане судове рішення.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 26 травня 2021 року рішення суду першої інстанції залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушив питання про перевірку вказаних ухвал місцевого та апеляційного судів в касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Статтею 129 Конституції України зазначено, що обов'язковим для перегляду судових рішень є апеляційний порядок, тоді як право особи на касаційне оскарження судового рішення забезпечується у випадках, визначених законом.

Таким чином, право на доступ до Верховного Суду не є абсолютним і підлягає дозволеним обмеженням, зокрема, щодо кола судових рішень, які можуть бути переглянуті у касаційному порядку. Такі обмеження не шкодять самій суті права доступу до суду, переслідують легітимну мету - ефективний розгляд касаційним судом лише справ відповідного рівня значущості, а також обґрунтовані пропорційністю між застосованими засобами та поставленою метою. Так, предметом касаційного розгляду у кримінальному аспекті переважно виступає дотримання судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального закону при вирішенні питань, пов'язаних з притягненням особи до кримінальної відповідальності, та призначенні покарання, а також забезпечення права на апеляційний перегляд судових рішень у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 6 ст. 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) право на оскарження ухвали суду про вирішення питання, пов'язаного з виконанням вироку, обмежується можливістю її перегляду в апеляційному порядку, в той час як касаційний порядок оскарження такої ухвали кримінальним процесуальним законом не передбачений.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 424 КПК ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені у касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 424 КПК .

З огляду на те, що вирішення судом питань, зазначених у ст. 537 КПК, стосується виключно порядку виконання вироку, ухваленого за результатами кримінального провадження, який набрав законної сили, тому відповідні ухвали місцевого й апеляційного судів не перешкоджають кримінальному провадженню та не можуть бути оскарженні у касаційному порядку на підставі ч. 2 ст. 424 КПК.

Така позиція узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду у рішенні від 23 січня 2019 року (справа №738/1482/16-к) висловила правовий висновок про застосування норм права, а саме - виходячи з положень п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України в редакції ~law13~, право особи на касаційне оскарження судового рішення в кримінальному провадженні має обмежений характер та реалізується виключно у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Як вбачається з касаційної скарги та доданих до неї документів засуджений ОСОБА_1 оскаржує судові рішення щодо застосування до нього положень Закону України "Про амністію у 2016 році". Вказані судові рішення постановлено на стадії виконання вироку суду щодо останнього, а тому вони не перешкоджають подальшому кримінальному провадженню.

Таким чином, враховуючи зазначений висновок Великої Палати Верховного Суду, відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню у касаційному порядку.

Враховуючи викладене і керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 30 березня 2021 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 26 травня 2021 року щодо нього.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

О. Л. Булейко І. В. Іваненко С. Б. Фомін