Історія справи

Ухвала ККС ВП від 18.01.2018 року у справі №171/1640/17

Ухвала

іменем україни

16 січня 2018 року м. Київ

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду:

головуючого Остапука В. І.,

суддів: Кишакевича Л. Ю., Щепоткіної В. В.,

розглянула у судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2017 року у кримінальному провадженні № 12017040410000861 щодо нього,

встановив:

У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перегляд вказаного судового рішення у касаційному порядку.

Однак, касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Таке обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України). Засуджений, порушуючи питання про необхідність застосування до покарання, призначеного щодо нього положень ст. 75 КК України, не наводить у касаційній скарзі відповідного обґрунтування з огляду на п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК України з урахуванням ст. 413 КПК України та не зазначає, у чому полягає незаконність оскаржуваного судового рішення із цих підстав.

Крім того, засуджений не вказує про конкретні порушення закону, допущені апеляційним судом при розгляді даного кримінального провадження в порядку апеляційної процедури, з огляду на ст. 419 КПК України.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції.

Такі вимоги мають відповідати приписами ст. 436 КПК України, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.

Проте, сформовані вимоги засудженим до суду касаційної інстанції є некоректні, оскільки він просить змінити лише ухвалу апеляційного суду, призначити йому покарання з урахуванням положень ст. 75 КК України, водночас з цим, вимоги стосовно вироку районного суду у скарзі відсутні.

Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття касаційного провадження за скаргою засудженого.

У зв'язку із зазначеним, керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, суд касаційної інстанції вважає, що касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків.

При повторному зверненні до суду засудженим має бути підтверджено, що ним не пропущено цей строк.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 Кримінального процесуального кодексу України, суд

постановив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ним копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків.

У разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

В. І. Остапук Л. Ю. Кишакевич В.В. Щепоткіна