Історія справи

Ухвала ККС ВП від 13.12.2020 року у справі №336/6595/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 336/6595/19

провадження № 51-5938ск20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Бородія В. М.,

суддів Мазура М. В., Чистика А. О.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 2 жовтня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді.

Зміст судових рішень

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ухвалою від 17 вересня 2020 року скасував арешт, накладений за ухвалою слідчого судді цього суду від 21 жовтня 2019 року на квартиру АДРЕСА_1, у кримінальному провадженні (справа № 336/6595/19).

Не погоджуючись із рішенням слідчого судді місцевого суду, адвокат Земцова В. О. подала апеляційну скаргу.

Запорізький апеляційний суд ухвалою від 2 жовтня 2020 року, керуючись ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі? КПК), відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Земцової В.

О. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 вересня 2020 року.

Вимоги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу Запорізького апеляційного суду від 2 жовтня 2020 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Мотиви Суду

Перевіривши доводи, викладені в касаційній скарзі, та надані копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 слід відмовити з урахуванням такого.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПКсуд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, доданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Так, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України передбачає "забезпечення права на апеляційний перегляд справи". Тобто Основний Закон забезпечує можливість апеляційного перегляду саме справи, що реалізується шляхом оскарження судових рішень, якими завершено розгляд справи (кримінального провадження) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).

Як видно з ухвали Запорізького апеляційного суду від 2 жовтня 2020 року, Земцова В. О. подала апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді про скасування арешту майна, тобто на судове рішення, що не входить до переліку ухвал слідчого судді, які відповідно до вимог ст. 309 КПК можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Так, згідно з ч. 3 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених ч. 3 ст. 392 КПК .

Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, визначено частинами 1 та 2 ст. 309 КПК.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову в ньому, тобто судові рішення, постановлені в порядку зазначеного Кодексу.

При цьому можливості оскарження ухвал слідчого судді, які прийняті в порядку ст. 174 КПК, зокрема про скасування арешту майна, кримінальний процесуальний закон не передбачає.

За положеннями ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Виходячи з наведеного арешт майна передбачає встановлення певного обмеження прав особи щодо вільного володіння майном, на яке накладається арешт, а повне або часткове скасування арешту, у свою чергу, повністю або в певній частині поновлює права особи щодо відчуження, розпорядження та/або користування майном.

Саме тому до визначеного у ст. 309 КПК переліку ухвал слідчого судді, які підлягають апеляційному оскарженню, законодавець відніс ухвали про арешт майна або відмову в ньому, оскільки це питання стосується необхідності обмеження прав володільця майна, але не зазначив у цьому переліку ухвали про скасування арешту майна, адже таке рішення означає повне або часткове скасування вже накладених обмежень.

Отже, в аспекті положень ст. 309 КПК ухвала слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна, постановлена за правилами ст. 174 КПК, не підлягає апеляційному оскарженню, а тому Верховний Суд відхиляє викладені в касаційній скарзі доводи адвоката Земцової В. О.

Суддя апеляційного суду, встановивши, що апеляційну скаргу було подано на судове рішення, яке відповідно до вимог КПК не підлягає апеляційному оскарженню, правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Земцової В. О., керуючись ч. 4 ст. 399 КПК.

Така позиція узгоджується з правовим висновком об'єднаної палати Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 19 лютого 2019 року ( № 51-598кмо19).

Таким чином, ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому Суд не вбачає підстав для задоволення скарги та вважає, що у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 слід відмовити на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК.

Керуючись зазначеною нормою, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 2 жовтня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді про скасування арешту майна у кримінальному провадженні (справа № 336/6595/19).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

В. М. Бородій М. В. Мазур А. О. Чистик