Історія справи

Ухвала ККС ВП від 11.03.2021 року у справі №638/8787/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня2021 року

м. Київ

справа № 638/8787/20

провадження № 51-1162ска21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Ковтуновича М. І.,

суддів Анісімова Г. М., Луганського Ю. М.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 вересня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 124, 1224, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

встановив:

Дзержинський районний суд м. Харкова постановою від 18 вересня 2020 року визнав винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 1224, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Не погоджуючись з постановою судді місцевого суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Білик А. В. оскаржив її до апеляційного суду.

Харківський апеляційний суд постановою від 02 грудня 2020 року залишив без задоволення апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Білика А. В., а постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 вересня 2020 року без змін.

Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказані судові рішення, а провадження у справі закрити.

Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити на таких підставах.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Встановлюючи обмеження права на касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі "Кромбах проти Франції" від 13 лютого 2001 року).

У Кодексі України про адміністративні правопорушення встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності може бути оскаржена до апеляційного суду; постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає (частини 2, 10 ст. 294 КУпАП).

Таким чином, обмеження права на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції у справах про адміністративні правопорушення, встановлене у частини 2, 10 ст. 294 КУпАП, відповідає основним засадам судочинства, що визначені Конституцією України, є пропорційним та обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, судові рішення, постановлені у справі про адміністративне правопорушення в порядку, передбаченому КУпАП, не можуть бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню у касаційному порядку.

З огляду на викладене, оскільки ОСОБА_1 у касаційній скарзі ставить питання про скасування судових рішень, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку, Верховний Суд, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 294 КУпАП Верховний Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 вересня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

М. І. Ковтунович Г. М. Анісімов Ю. М. Луганський