Історія справи

Ухвала КГС ВП від 28.01.2020 року у справі №904/3347/19

УХВАЛА

27 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 904/3347/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Губенко Н. М., Студенець В. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Капустяне"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2019

(головуючий - Білецька Л. М., судді Коваль Л. А., Чередко А. Є.)

у справі №904/3347/19 Господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"

до Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Капустяне"

про стягнення вартості недоврахованої електричної енергії в сумі 19 938,40 грн,

ВСТАНОВИВ:

18.12.2019 Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Капустяне" (далі - ОСББ "Капустяне") звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі №904/3347/19 Господарського суду Дніпропетровської області.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСББ "Капустяне", Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Предметом спору у цій справі є стягнення вартості недоврахованої електричної енергії в сумі 19 938,40 грн, що обумовлений порушенням ОСББ "Капустяне" ст.ст. 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", п. п. 1.3,5.1,6.40,10.2 Правил користування електричною енергією щодо самовільного підключення електроустановок до електричної мережі, що не належить енергопостачальній організації з метою безоблікового споживання електричної енергії без порушення схеми обліку.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2019 у справі №904/3347/19 у позові відмовлено повністю.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2019, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2019 у справі № 904/3347/19 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСББ "Капустяне" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські Електромережі" вартість недоврахованої електричної енергії в сумі 19 938,40 грн.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом ч. 5 ст. 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

У п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Оскільки предметом позову у цій справі є стягнення 19 938,40 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2019 рік - 192 100,00 грн), а тому у розумінні ГПК України справа №904/3347/19 є малозначною.

Крім того, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 встановлено, що справа №904/3347/19 відноситься до категорії малозначних справ.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених підпунктами "а-г" цієї норми.

Водночас у п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а саме:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Таким чином у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 2 ст. 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

В касаційній скарзі ОСББ "Капустяне" зазначає про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, передбачених пп. "а" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, оскільки, на його думку, по цьому предмету спору існує різна судова практика, а отже, касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної судової практики.

Наведене обґрунтовує тим, що у Господарського суду Дніпропетровської області знаходиться 12 аналогічних судових справ, з яких по 6 справах вже прийняті судові рішення, в яких у 4 справах відмовлено у задоволені позовних вимог, а у 2 справах задоволено позовні вимоги, що свідчить про відсутність єдиної судової практики. Водночас скаржник зазначає, що ухвалюючи судові рішення по 6 невирішеним судовим справам, господарський суд першої інстанції буде повинен приймати до уваги оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, що унеможливить ухвалення законного рішення, оскільки останньою скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2019 у справі №904/3347/19, якою відмовлено у позові повністю.

Проте вищевказані посилання ОСББ "Капустяне", колегією суддів не приймаються, оскільки скаржник не додав доказів на підтвердження тих обставин на які він посилається. Крім того, правовий висновок у цій справі, не доводить наявності неоднакового застосування судом одних і тих самих норм матеріального права, а свідчить лише про наявність у цих справах різних істотних обставин, підтверджених/непідтверджених належними та допустимими доказами, в залежності від яких і були постановлені відповідні судові рішення.

Розглядаючи зазначені у касаційній скарзі аргументи та доводи з точки зору визначеності щодо питання права, яке має фундаментальне значення та/або винятковості, Суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції згідно з ч. 2 ст. 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судами обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного викладення обставин справи, до переоцінки доказів, які були здійсненні судами під час розгляду справи по суті, і в цілому до заперечення результату розгляду справи.

Враховуючи вищезазначене, Верховний Суд, розглянувши доводи, викладені у касаційній скарзі дійшов висновку про відсутність підстави передбаченої пп. "а" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України для перегляду у касаційному порядку малозначної справи.

Керуючись статтями 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Капустяне" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі №904/3347/19 Господарського суду Дніпропетровської області.

2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.

3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами.

Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді Н. М. Губенко

В. І. Студенець