УХВАЛА

04 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 905/2030/19 (905/1159/20)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С. В. - головуючого, Банаська О. О., Огородніка К. М.

за участі секретаря - Купрейчук С. П.

за участі: Скаржник (представник ПАТ "Геркулес") - Ципляк П. О. (ордер № 1059109 від 04.11.2020)

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Приватного акціонерного товариства "Геркулес" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

усправі

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Геркулес"

до відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення від
14.02.2020 №0004090504, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.06.2020 у справі №905/2030/19 (905/1159/20), залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.08.2020, відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою б/н від 09.06.2020 Приватного акціонерного товариства "Геркулес" (далі - ПАТ "Геркулес") до відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.02.2020 №0004090504 (вимога немайнового характеру) згідно п.1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); позовну заяву повернуто позивачу разом з доданими до неї документами.

ПАТ "Геркулес" звернулось через Східний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.06.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.08.2020 у справі № 905/2030/19 (905/1159/20), просить суд скасувати вищевказані судові рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 07.10.2020, серед іншого, відкрито касаційне провадження у справі № 905/2030/19 (905/1159/20) за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Геркулес" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.06.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.08.2020 у даній справі.

Призначено до розгляду касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Геркулес" на 04 листопада 2020 року о 12:00 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул.

О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

Крім того, скаржником до касаційної скарги додано клопотання про передачу даної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у зв'язку з порушенням судами попередніх інстанцій правил предметної юрисдикції а також у зв'язку із наявністю виключної правової проблеми у застосуванні ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (Далі - КУзПБ) під час визначення предметної підсудності з розгляду спорів за позовом осіб, щодо яких порушено провадження про банкрутство, до податкового органу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення.

Під час розгляду вказаної касаційної скарги Судом з'ясовано, що оскаржувані судові рішення мотивовані тим, що вимоги позовної заяви б/н від 09.06.2020р. ПАТ "Геркулес" до відповідача - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення від
14.02.2020 №0004090504, не містять ознаки предметної та суб'єктної юрисдикції господарського суду, не відповідають визначеному ч.2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства переліку спорів, які підлягають вирішенню в межах справи про банкрутство, стороною в яких є боржник, та відносяться до юрисдикції адміністративного суду.

В касаційній скарзі ПАТ "Геркулес" зазначає про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій та вважає, що оскаржувані ухвала Господарського суду Донецької області та постанова Східного апеляційного господарського суду прийняті з порушенням норми процесуального права, зокрема, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, що перешкоджає розгляду справи по суті судом встановленим законом.

Позивач переконує, що закріплення у КУзПБ принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи, притаманного виключно адміністративному судочинству, робить можливим та покликаний забезпечити розгляд всіх спорів, зокрема і тих, що зазвичай розглядаються у порядку адміністративного судочинства, учасником яких є боржник, саме в межах справи про банкрутство.

Крім того, ПАТ "Геркулес" вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції містить суперечливі висновки, а саме, висновок щодо концентрації спорів щодо майна банкрута в межах справи про банкрутство, що забезпечить реалізацію контролю суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, за діяльністю боржника та є ефективним засобом юридичного захисту прав як банкрута, так і кредиторів, що узгоджується з приписами норм Кодексу України з процедур банкрутства, на переконання скаржника суперечить висновку про те, що позовна вимога позивача є вимогою немайнового характеру до відповідача - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.02.2020 №0004090504, тобто є вимогою, що не підлягає вартісній оцінці, у зв'язку з чим відсутні правові підставі стверджувати, що на позовні вимоги у даній справі поширюються положення щодо належності спорів, стороною в яких є боржнику справі про банкрутство.

Розглянувши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів Касаційного господарського суду зазначає, що предметом касаційного розгляду є питання щодо правомірності, на підставі ст. 7 КУзПБ, звернення Позивача до Господарського суду Донецької області в межах справи про банкрутство із позовом до Відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.02.2020 №0004090504.

З огляду на характер даних правовідносин, колегія суддів враховує наступне.

Частиною 2 ст. 287 ГПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється Частиною 2 ст. 287 ГПК України, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ст. 7 КУзПБ, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 7).

Частина друга статті 7 КУзПБ визначає підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює усі майнові вимоги за участю боржника в межах справи про банкрутство, але за умови участі боржника як сторони у спорі.

У даному випадку сторонами спору є боржник - ПрАТ "Геркулес" (Позивач) та Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Відповідач), який в свою чергу, має грошові вимоги до боржника (Позивача, боржника у межах даної справи), що виникли на підставі акта документальної позаплановою невиїзної перевірки №2043/04-36-05-04/25117467 від 16.01.2020 та податкового повідомлення-рішення від 14.02.2020 №0004090504.

Розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від
15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі №918/335/17, постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від
06.02.2020 у справі №910/1116/18).

Виходячи з диспозиції статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, участь боржника у спорі саме як сторони (Позивача, Відповідача) передбачає, що у будь якому випадку за результатами розгляду спору настають правові наслідки для боржника (набуття, припинення, зміна прав чи обов'язків).

Крім того, у абз. 4. ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що у разі якщо відповідачем у такому спорі є суб'єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи.

Таким чином Кодекс України з процедур банкрутства допускає, що відповідачем у спорі, який розглядається у межах справи про банкрутство може бути суб'єкт владних повноважень.

При цьому, норма наведеної статті передбачає, що у цьому разі суд керується принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи.

Слід зазначити, що принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі закріплений лише у двох нормативно-правових актах, що регулюють судовий процес:

Кодексі адміністративного судочинства України (ст. ст. 2,9) та Кодексі України з процедур банкрутства (абз. 4. ч. 2 ст. 7). Зазначений принцип не закріплений у ГПК України.

Системний аналіз положень ч. 2 ст. 7). Зазначений принцип не закріплений у ГПК Українив (ГПК України КУзПБ, КАС України) дає підстави вважати, що законодавець мав на меті сконцентрувати розгляд всіх майнових та грошових вимог за участі боржника саме в межах однієї процедури - процедури банкрутства, що має забезпечити повноту та комплексність вирішення питання платоспроможності боржника в процесі застосування відповідних процедур.

Стосовно доводів попередніх судових інстанцій про те, що позовна вимога Позивача є вимогою немайнового характеру до Відповідача - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.02.2020 №0004090504, тобто є вимогою, що не підлягає вартісній оцінці, у зв'язку з чим відсутні правові підставі стверджувати, що на позовні вимоги у даній справі поширюються положення щодо належності спорів, стороною в яких є боржнику справі про банкрутство, колегія суддів зазначає таке.

За результатами проведеного аналізу під час підготовки справи до розгляду, колегією суддів встановлено, що КАС ВС майже в усіх справах дотримується позиції, що спори, предметом розгляду яких є позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення, належать до майнових, а саме:

Ухвала КАС ВС від 14.01.2019 у справі № 810/703/18 у складі судді Юрченко В. П.

Посилання в мотивувальній частині на норми, які регулюють ставки судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви про скасування податкового повідомлення-рішення, як позовної заяви майнового характеру;

Ухвала КАС ВС від 15.01.2019 у справі № 815/4124/17 у складі судді Юрченко В. П.

Посилання в мотивувальній частині на норми, які регулюють ставки судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви про скасування податкового повідомлення-рішення, як позовної заяви майнового характеру;

Ухвала КАС ВС від 16.01.2019 у справі № 820/4612/18 у складі судді Хохуляка В.

В.

Посилання в мотивувальній частині на норми, які регулюють ставки судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви про скасування податкового повідомлення-рішення, як позовної заяви майнового характеру;

Ухвала КАС ВС від 17.01.2019 у справі № 820/4840/18 у складі судді Васильєвої І.

А.

Посилання в мотивувальній частині на норми, які регулюють ставки судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви про скасування податкового повідомлення-рішення, як позовної заяви майнового характеру;

Ухвала КАС ВС від 01.02.2019 у справі № 815/1071/16 у складі судді-доповідача - Хохуляка В. В.

Посилання в мотивувальній частині на норми, які регулюють ставки судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви про скасування податкового повідомлення-рішення, як позовної заяви майнового характеру;

Ухвала КАС ВС від 12.02.2019 у справі № 813/3192/17 у складі судді-доповідача - Хохуляка В. В.

Посилання в мотивувальній частині на норми, які регулюють ставки судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви про скасування податкового повідомлення-рішення, як позовної заяви майнового характеру;

Постанова КАС ВС від 27.06.2019 у справі № 824/597/17-а у складі колегії суддів Пасічник С. С. - судді - доповідача, Васильєвої І. А., Юрченко В. П.

КАС у мотивувальній частині зазначив про те, що заявлені вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень є вимогами майнового характеру;

Постанова КАС ВС від 05.07.2019 у справі № 826/17147/18 у складі колегії суддів Олендера І. Я. судді-доповідача, Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.

КАС дійшов висновку про те, що заявлені вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення є вимогами майнового характеру;

Ухвала КАС ВС від 05.11.2019 у справі № 804/490/18 у складі судді Білоуса О. В.

Посилання в мотивувальній частині на норми, які регулюють ставки судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви про скасування податкового повідомлення-рішення, як позовної заяви майнового характеру;

Ухвала КАС ВС від 14.11.2019 у справі № 320/6625/18 у складі судді Олендера І.

Я.

КАС дійшов висновку про те, що заявлені вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення є вимогами майнового характеру;

Ухвала КАС ВС від 14.11.2019 у справі № 340/521/19 у складі судді Олендера І. Я.

Посилання в мотивувальній частині на норми, які регулюють ставки судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви про скасування податкового повідомлення-рішення, як позовної заяви майнового характеру.

Постанова КАС ВС від 27.11.2020 у справі № 826/28033/15 у складі судді - доповідача Бившевої Л. І., суддів: Хохуляка В. В., Ханової Р. Ф. містить висновки про те, що окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану юридичної особи, а реалізація таких рішень може призводити до збільшення, або зменшення майна особи.

Проте, в ході проведення аналізу також було виявлено позицію КАС щодо віднесення зазначених вище вимог до немайнових, а саме:

Постанова КАС ВС від 02.10.2019 у справі № 160/917/19 у складі колегії суддів Білоуса О. В. - судді-доповідача, Блажівської Н. Є., Желтобрюх І. Л.

Посилання в мотивувальній частині на норми, які регулюють ставки судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, як позовної заяви немайнового характеру.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 302 ГПК України, суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції, крім випадків, якщо:

1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції;

2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб'єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;

3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб'єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

Підсумовуючи наведене та зважаючи на значну завантаженість адміністративних судів України, судові провадження щодо оскарження податкових повідомлень-рішень органів ДПС у багатьох випадках перевищують строк провадження у справах про банкрутство, отже, Касаційний господарський суд вважає, що у касаційній скарзі Позивач обґрунтував наявність виключної правової проблеми у застосуванні ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства під час визначення предметної підсудності з розгляду спорів за позовом осіб, щодо яких відкрито провадження у справі про банкрутство, до податкового органу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення.

Зазначену правову проблему необхідно вирішити для формування єдиної правозастосовчої практики господарськими судами у питаннях визначення у межах справи про банкрутство застосування ст. 7 КУзПБ щодо наявності або відсутності правових підстав для розгляду позовів, сторонами яких є боржник та суб'єкт владних повноважень, зокрема, податковий орган, з огляду на наявність у спорі вимог майнового характеру та необхідність надання оцінки первинним документам за податковими зобов'язаннями.

Щодо кількісного критерію, то вказана проблема наявна у невизначеній кількості справ, оскільки, на даний час всі позови платників податків, щодо яких відкрито провадження у справі про банкрутство, про скасування податкових повідомлень-рішень подаються та розглядаються в порядку адміністративного судочинства адміністративними судами.

Велика Палати Верховного Суду не викладала у своїх постановах висновок щодо питання предметної юрисдикції у правовідносинах за позовом особи, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство до суб'єкта владних повноважень - податкового органу, з приводу визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в межах справи про банкрутство.

Крім того, Позивач заявляв про порушення правил предметної юрисдикції у суді апеляційної інстанції; на даний час, відсутні судові рішення прийняті Верховним Судом з тих же підстав та щодо того ж самого предмету позову у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного (цивільного, господарського, кримінального) суду.

З огляду на зазначене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, керуючись частинами 5, 6 статті 302 ГПК України, дійшла висновку про передання справи № 905/2030/19 (905/1159/20) на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 ГПК України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Справу № 905/2030/19 (905/1159/20) за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Геркулес" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення від
14.02.2020 №0004090504, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Геркулес" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.06.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.08.2020, передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С. В. Жуков

Судді О. О. Банасько

К. М. Огороднік