УХВАЛА

15 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 905/3631/14-908/5394/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансагро"

на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06.03.2017

(головуючий - Дучал Н.М., судді: Склярук О.І., Агапов О.Л.)

у справі № 905/3631/14-908/5394/14 Господарського суду Запорізької області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансагро", 2. Приватного акціонерного товариства "Торговий дім Азовзагальмаш"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "КРЕДИТПРОМБАНК"

про стягнення 116 034 051,70 грн,

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Торговий дім Азовзагальмаш"

до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

про визнання правовідносин поруки, що виникли з договору поруки, припиненими з
30.12.2008,

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансагро" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06.03.2017 у справі №905/3631/14-908/5394/14.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017, викладено у новій редакції Господарський процесуальний кодекс України.

Відповідно до підпункту 11 пункту 1 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Проте подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрансагро" касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України, який діяв до набрання чинності новою редакцією кодексу.

Відповідно ст. 107 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 15.12.2017, сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в ст. 107 Господарського процесуального кодексу України, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Господарським процесуальним кодексом України в редакції чинній до 15.12.2017 не було передбачено права повторного звернення з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України на судові рішення, які вже були предметом касаційного розгляду судом касаційної інстанції та за результатами якого щодо них господарським судом касаційної інстанції прийнято постанову.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 06.03.2017 вже була переглянута Вищим господарським судом України за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Маріупольська інвестиційна група", наслідком чого є відповідна постанова суду касаційної інстанції від 27.06.2017, якою касаційну скаргу ТОВ "Керуюча компанія "Маріупольська інвестиційна група" залишено без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06.03.2017 залишено без змін.

Дана обставина виключала повторне звернення з касаційною скаргою на те саме судове рішення, у зв'язку з чим ухвалою Вищого господарського суду України від
11.09.2017 відмовлено у прийнятті до провадження касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансагро" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06.03.2017 у справі № 905/3631/14-908/5394/14 на підставі статей 107 та 111-13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній з 15.12.2017, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї ж особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансагро" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06.03.2017 у справі № 905/3631/14-908/5394/14, оскільки є ухвала суду касаційної інстанції про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою тієї ж особи на те саме судове рішення.

Крім того, скаржником подано клопотання про поновлення строку касаційне оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 06.03.2017. В обґрунтування причини пропуску процесуального строку для подання касаційної скарги, ТОВ "Укртрансагро" зазначає про те, що вказана ухвала оскаржувалася ТОВ "Керуюча компанія "Маріупольська інвестиційна група", тому ТОВ "Укртрансагро" одночасно подати скаргу було позбавлено можливості.

Верховний Суд вважає, що наведені причини пропуску строк не є поважними, оскільки об'єктивно не перешкоджали скаржнику подати касаційну скаргу на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06.03.2017 разом з іншою особою, тому можливість вчасного подання касаційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника.

Керуючись ст. ст. 234,235, п. 3 ч. 1 ст. 293, п. п. 11 п. 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції ~law16~ від 03.10.2017, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансагро" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06.03.2017 у справі № 905/3631/14-908/5394/14.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді Г. Вронська

Л. Стратієнко