Історія справи

Ухвала КГС ВП від 16.03.2021 року у справі №907/415/20

УХВАЛА

16 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 907/415/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Стратієнко Л. В. - головуючий, судді - Кібенко О. Р., Кондратова І. Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного будівельно-виробничого підприємства "Будінвест",

на рішення Господарського суду Закарпатської області

(суддя - Ремецькі О. Ф. )

від 25.08.2020,

та постанову Західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Гриців В. М., судді - Бойко С. М., Зварич О. В. )

від 04.02.2021,

у справі за позовом Приватного будівельно-виробничого підприємства "Будінвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна - Іршава"

про стягнення 196 471,45 грн,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року Приватне будівельно-виробниче підприємство "Будінвест" подало до Господарського суду Закарпатської області позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна - Іршава" про стягнення заборгованості за договором на виконання ремонтно-будівельних робіт від 10.10.2017 у сумі 196
471,45 грн, з яких: основна сума боргу за договором 162 961,20 грн, 11 425,00
грн - 3% річних та 22 085,45 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2020, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 у справі №907/415/20 у задоволенні позову відмовлено повністю.

23.02.2021 позивач звернувся з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 у справі №907/415/20, в якій просив скасувати вказані судові рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості у сумі 196 471,45 грн, що значно менше, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 (227 000,00 грн), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України справа №907/415/20 є малозначною.

При цьому, касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного будівельно-виробничого підприємства "Будінвест" на рішення Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 у справі №907/415/20, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись частиною 5 статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, статтею 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №907/415/20 за касаційною скаргою Приватного будівельно-виробничого підприємства "Будінвест" на рішення Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.02.2021.

2. Касаційну скаргу Приватного будівельно-виробничого підприємства "Будінвест" на рішення Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 у справі №907/415/20 надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Кібенко

І. Кондратова