Історія справи

Ухвала КГС ВП від 12.02.2020 року у справі №910/11981/18

УХВАЛА

26 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/11981/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н. Г. (головуючого), Банаська О. О., Огородніка К. М.,

перевіривши касаційну скаргу арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича з доданими до неї матеріалами

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019

у справі № 910/11981/18

за заявою Одеської міської ради

до ТОВ "Грімальді"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 24.12.2019 надійшла касаційна скарга арбітражного керуючого Сиволобова М. М. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі № 910/11981/18.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.05.2019 у справі №910/11981/18 затверджено звіт розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Сиволобова М. М. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в процедурі розпорядження майном. Затверджено нараховану грошову винагороду розпорядника майна у справі № 910/11981/18 про банкрутство ТОВ "Грімальді" у сумі 60 298,91 грн та витрати у сумі 1 007,00 грн. Стягнуто з Одеської міської ради на користь арбітражного керуючого Сиволобова М. М. грошову винагороду за виконання повноважень розпорядника майна боржника у справі № 910/11981/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Грімальді" у сумі 60 298,91 грн та витрати у сумі 1 007,00 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі № 910/11981/18 апеляційну скаргу Одеської міської ради задоволено частково, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2019 у справі №910/11981/18 в частині стягнення з Одеської міської ради на користь арбітражного керуючого Сиволобова М. М. грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна боржника у справі № 910/11981/18 у сумі 60 298,91 грн та витрат у сумі 1 007,00
грн - скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення, яким стягнути з Одеської міської ради 89,81 грн, з ТОВ "Спот-Маркет" 16 361,31 грн, з Компанії "Каван Холдінгз Лімітед" 44 854,81 грн. на користь арбітражного керуючого Сиволобова М. М. грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна боржника у справі № 910/11981/18 про банкрутство ТОВ "Грімальді". Доручено Господарського суду м. Києва видати наказ.

Згідно Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цей Кодекс.

Кодекс України з процедур банкрутства № 2597-VIII набрав чинності 21.04.2019 та введений в дію з 21.10.2019.

З дня введення в дію цей Кодекс визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р. , № 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 441).

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цей Кодекс подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цей Кодекс незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цей Кодекс перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цей Кодекс.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цей Кодекс, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Пункт 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Статтею 9 Кодексу України з процедур банкрутства передбачений порядок оскарження судових рішень у процедурі банкрутства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Визначений в ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, перелік судових рішень, що підлягають самостійному касаційному оскарженню, є вичерпним.

Відтак Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено можливості оскарження в касаційному порядку постанови апеляційного суду, прийнятої за результатом апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, відшкодування витрат.

Аналогічна правова норма містилася і у ч. 3 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який діяв до 21.10.2019.

Такого ж висновку щодо застосування ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства дійшов Верховний Суд, зокрема в ухвалах від 18.11.2019 у справі №910/26972/14, від 09.12.2019 у справі № 911/397/16, від 12.12.2019 у справі № 909/722/14.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, як зазначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від
20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України", право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг на рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі № 910/11981/18 за результатом перегляду ухвали Господарського суду м. Києва від 20.05.2019 у справі № 910/11981/18, в частині стягнення з Одеської міської ради на користь арбітражного керуючого Сиволобова М. М. грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна боржника у справі № 910/11981/18 у сумі 60 298,91
грн та витрат у сумі 1 007,00 грн, можливість оскарження якої в касаційному порядку не передбачено ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 293 ГПК України, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо, зокрема, касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою арбітражного керуючого Сиволобова М. М. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі № 910/11981/18 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України та ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

В зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою арбітражного керуючого Сиволобова М. М. клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі № 910/11981/18, яке міститься в прохальній частині касаційної скарги, колегією суддів не розглядається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3,234,235, п. 1 ч. 1 ст. 293 ГГПК України, ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, Суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити арбітражному керуючому Сиволобову М. М. у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі № 910/11981/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Ткаченко Н. Г.

Судді Банасько О. О.

Огороднік К. М.